Page 97 - ukr

Basic HTML Version

МШ БРАТ ВОЛОДИМИР СІМЕНОВИЧ
14 січня 1858 — 13 червня 1932
Написала Олена
Кисілевська
Пригадуються дитячі літа. Деякі
так яскраво вбилися в пам'ять, наче
це вчора діялося. Наша скромна свя-
щенича хата у Фільварках біля Мо-
настириск. Я ще мала, може чотири-
п'ятилітня дівчинка у рожевій су­
коночці сиджу і граюся з котиком
на високому порозі, що відгороджує
ґанок від великих сіней. З городу
пливуть пахощі резеди, нікоціяни,
„хинських" гвоздиків, троянд, центи­
фолії і Богзна якого квіту, а з від­
критого вікна „великого покою", як
пахощі з квітника, так ніжно, розкіш­
но пливуть звуки музики. Ось цитра
і гітара. Це старший братік Гіляр
грає на цитрі, а сестричка Ганя аком-
паніює на ґітарі. А тепер знову фор­
тепіано і флейта. Це Ганя музикує
з молодшим братом, Влодком (на
одинадцять літ старшим від мене).
На хвилину музика мовкне, і знову,
під супровід фортепіяна, пливе піс­
ня „Ой звідси гора, звідси друг ая . . ."
Як срібні дзвінки, дзвенять молоді
голоси. Як зачула я пісню, кидаю ко­
тика і притьмом у кімнату. Хоч тем­
но, зразу потрапляю Влодкові до ко­
лін. Двоє старших може були б і
випросили малу сестричку, щоб не
мішала, але Влодко — це моя обо­
рона, це мій вірний приятель. Приту­
лив ніжно до себе: „А тепер щось
таке, щоб і наша Оленка помагала.
Може „Там на горі крута вежа"?
Пам'ятаєш, мала?"
— „Ні, ні! Співайте „Ой звідси го­
ра", я вже її вмію." — і починаю ви­
тягати пісню своїм тоненьким дитя­
чим голоском. ..
Скільки це літ уплило від того ча­
су, а ці дитячі переживання все ще
мені нагадуються.
\
. . .
• • ' ' - " .
.
\
• .
:
'" :•/ •'
'. ї
• ' - ' " • • • . -•
'
•". '. ••!
1
Володимир Сіменович
Нас у батьків було четверо. Влас­
тиво, всіх дітей було восьмеро, але
половина з них померли малими, я
їх навіть не пам'ятаю. Мати моя вий­
шла заміх у 1852-у році, а рік опіс­
ля народився мій перший братік Те-
одор. Він помер зовсім маленьким.
1854-го року прийшла на світ сест­
ричка Ганя, що була найстаршою з
нас усіх живучих. В році 1856 на­
родився мій старший брат Гілярій, а
по двох роках прийшов на світ мо­
лодший, Володимир, той, що опісля
виїхав до Америки і був лікарем. По
97