ЯКБИ МИ ВЧИЛИСЬ ТАК, ЯК ТРЕБА . . .
Написав д-р Ярослав
Падох
І чужому научайтесь,
И свого не цурайтесь . . .
Т. Шевченко
Довгими роками, а для багатьох
уже десятиліттями, котиться наш ук
раїнський еміґраційний віз чимраз
далі від України. З нашого кругозо
ру чимраз більше зникають дорогі
обриси рідного краю, а з-поза поро
ху, що куриться на наших шляхах,
часом уже не видно високих веж
львівського св. Юра та св. Софії ки
ївської . . .
На наших очах з вітром прошумі
ло чимало найкращих наших куль
турних надбань, забуваються старо
давні звичаї, знецінюються скарби
мистецтва, яким чарує світ наша ви
шивана Укра їна; нехтуються достой
ні пам' ятки стародавньої культури.
Засмічуємо, як фабричний смітник,
нашу мову жахливими позичками з
чужих мов і „збагачуємо" її фантас
тичними винаходами-новотворами.
Процес культурної американізації
поступає в нас так швидко, що вже
й не запримічусмо його, а сприйма
ємо, як щось невідхильне й самозро
зуміле.
Та в той же самий час, на глум,
ми виявляємо необорну силу, поди-
вугідний традиціоналізм у ділянці,
яка найменше для цього надається.
Швидка американі зація охопила ли
ше наше культурне життя. Нашого
господарського життя вона майже не
заторкнула. Облогом лежать, як ле
жали століттями, у ріднім краю, про
сторі царини нашого господарського
житгя чи радше животіння. Наших
господарських варстатів, фабрик, ку
пецьких станиць, зарібкових підпри
ємств майже немає у цім краю. Про
буджений в останніх десятиліттях,
поміж двох воєн, на рідних землях
інтерес і зрозуміння для господар
ських справ, тут при куди сприятли
віших умовах не знаходить продов
ження. Ми тепер уже добровільно
вибрали й продовжуємо шл ях не-
кваліфікованого робітника й мало-
виглядного сірого урядовця.
А власне господарська ділянка
життя вимагає у нас можливо пов
ної і скорої американізаці ї. Бо чи ж
само поняття американізації не охо
плює передусім господарського боку
життя? Чи ж саме в цім краю гос-
годареький розвиток не дійшов до
таких неймовірних меж, що готовий
уже в недалекій майбутності зговоти-
ти своїм жителям справжній рай на
землі, очевидно під матеріяльним ог
лядом? І чи не є величезною й пря
мо незрозумілою загадкою наш ні
чим неоправданий і до краю неро
зумний опір цій саме американізаці ї?
Найбільший бизнес Америки
Сказане відноситься до майже всіх
ділянок господарського життя й ді-
яльности нашої земляцької громади,
але в першу чергу до ділянки, яку
оправдано називають найбільшим би-
знесом Америки — життьового за-
безпечення-асекураці ї.
І не тільки найбільшим. Життьове
забезпечення можна цілком оправ
дано назвати найбільш американсь
ким бизнесом. Ось тільки порівняй
мо числа, які показують величину
забезпечення в З' єдинених Державах
Америки й Канади з подібними циф
рами інших країн світу, і побачимо,
що життьове забезпечення глибоко
вкоренилося власне тільки на аме
риканськім суходолі і тільки тут во
но стало не лише складовою час-
115