ЛЮДИНА, ЩО ВИСКОЧИЛА
НА 45 ПОВЕРХ
В історії записано багато випадків,
як то людина, втомлена чи розчаро
вана своїм життям, скакала з висо
кого поверху. Але хоч такі випадки
належать до новин з категорії ,.лю
дина вкусила собаку", куди більшою
новиною мусять бути випадки, коли
людина вискакує на високий поверх.
А таких випадків в Америці багато
більше, ніж тих, коли люди скачуть
з поверхів, і тому мабуть, на них не
звертають особливої уваги і вони вже
ке дивують людей.
Ясно, що, пишучи про людину, яка
вискочила на високий поверх, ми
не розуміємо це дослівно. А проте,
історія, про яку пишемо, була чи не
більшою штукою від тієї, якби лю
дина справді розмахнулась з землі
й плигнула на 42-гий поверх.
Інж. Мирослав Лепкалюк
Щоб краще зрозуміти справу вга
даємо про людину, яка скочила'з ви
сокого поверху на брук,
в
обидвох
гипадках маємо на думці наших зем
ляків,, українців.
В грудні 1956-го року Асошіейтед
Прес принесла з Москви вістку, що
31-го серпня того року українець
Орест Макар, бувший професор уні
верситету в Ст. Луїс, зрікся амери
канського громадянина і повернув
ся на „родіну". 12-го жовтня 1957-го
року московські „Ізвєстія" опубліку
вали заяву проф. Макара,. в якій він
посередньо обвинувачує американців,
що цо вони пхнули його з американ
ського поверху на совстський брук,
мовляв, дискримінаційним відношен
ням до слов'ян взагалі, а українців
зокрема. ,,В Америці слов'яни не пра
цюють на кваліфікованій роботі, бо їх
вживають головно для виснажливої
фізичної п р а ц і . . . Як правило, в Аме
риці слов'янин з високою освітою
мусить витратити в два-три рази біль
ше енергії як американець, щоб діста
тись на таку саму роботу". Так пи
сав Макар, що скочив з американсь
кого поверху на большевицький брук.
Тисячі українців могли б запере
чити це історією власного життя. Од
ну, хоч не одиноку з таких біографій
тут наводимо.
У Старому Косові на мальовничій
Гуцульщині в Західній Україні жив
собі ґазда Іван Лепкалюк з жінкою
Марією. їм то 4-го квітня 1919-го ро
ку народився син, якого вони назва
ли Мирославом. Ріс хлопчина здо
ровий і веселий, як усі діти на по
лонинах. Бігав босоніж по горах, дря-
пався на ялиці, вслухувався в шум
лісів і гірських потоків, в тужливі
мелодії трембіт. Початкову школу
129