Page 50 - ukr

Basic HTML Version

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА
ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕЛИКОГО ГЕТЬМАНА
Написав д-р Василь Луців
І. ЮНІСТЬ ІВАНА МАЗЕПИ
Рід Мазеп-Колодинських дуже ста­
рий, військово заслужений і похо­
дить з української шляхти. Батько
пізнішого гетьмана, Степан-Адам, був
власником сіл Мазепинці і Триліси.
У часі Хмельниччини він офіційно
пристав до козацької старшини і був
призначений білоцерківським отама­
ном. Пізніше належав він до одно­
думців Виговського і був гарячим
прихильником Гадяцької унії.
Мати гетьмана з українського шля­
хетського роду Мокієвських. Вона ві­
дома щирим патріотизмом та глибо­
кою релігійністю. По смерті мужа бу­
ла ігуменею київського Флоро-Возне-
сенського монастиря та настоятель-
кою Глухівського.
На підставі довгих
досліджень
стверджено, що Іван Мазепа народив­
ся 20 березня 1632 р. в с. Мазепинцях
на Київщині, недалеко Білої Церкви.
Історики вважають, що спершу Мазе­
па учився в Київській Братській Шко­
лі, а опісля в Києво-Могилянській
Академії. Польський історик Тимко
Падура згадус, що молодий Мазепа
вчився у Полоцьку в єзуїтів коштом
князя М. Вишневецького. Літописець
Величко подас, що майбутній гетьман
учився в єзуїтській колегії у Варшаві.
Зрозуміло, що юнак Мазепа, син
визначного старшини Богдана Хмель­
ницького, засвоїв не тільки добру
освіту, але вже змалку вивчав козаць­
ке ремесло і бойові закони цього ли­
царського ордену. Він знаменито їз­
див верхи і орудував шаблею та муш­
кетом.Для доповнення лицарського
і шляхетського знання, київський с-
пископ Лещинський поручив його ко­
ролеві Янові Казимирові.
Спритний юнак з аристократични­
ми манерами зумів здобути собі дові­
р'я короля, і став королівським па­
жем. Король вислав Мазепу до Гол­
ландії для вдосконалення в артиле­
рійському ділі. Закордоном був Мазе­
па три роки і. крім Голлянді ї, запіз­
нався з Німеччиною, Францією та Іта­
лією. В Польщу вернувся 1659 p., де
його призначено до королівської при-
бічної Гвардії. Як Польща, так і ко­
роль опинилися тоді в доволі скрут­
ному становищі. Проти Польщі ви­
ступила Швеція. Москва, Україна,
Бранденбург^ і Трансильванія, а
проти короля сприсяглася доволі
сильна шляхетська опозиція. Мазепа
не належав до опозиції, і тому ко­
роль доручав йому важливі диплома­
тичні місії. З тих королівських дору­
чень Мазепа вив ' язувався якнайкра­
ще. Відомо, що в 1659 р. король ви­
силав його з важливими документа­
ми та з усними дорученнями до геть­
мана Юрася Хмельницького, але то­
ді вже гетьманував Тетеря, який по­
лагодив дані справи. Літом того ж ро­
ку Мазепа, як королівський дипло­
мат, возив гетьманські клейноди, ма­
ніфести, різні привілеї, відозви тощо.
Ці поїздки були дуже корисні для мо­
лодого дипломата, — недарма ляйп-
ці ґський журнал "Europci sche Fama"
писав: „Мазепа, як хитра голова, мав
при цьому найкращу нагоду вивчити
державний устрій і використати все
2 майбутній потребі".
Зрозуміло, що вивищення королем
українського шляхтича Мазепи, ви­
кликало заздрість у королівських
прибічників. Найбільшу зневагу зав­
дав йому польський мемуарист, за-
вадіяка і процесович Пасек. Король
поставився до цієї справи байдуже, і
це мабуть було причиною, що Мазепа
50