ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА
ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕЛИКОГО ГЕТЬМАНА
Написав д-р Василь Луців
І. ЮНІСТЬ ІВАНА МАЗЕПИ
Рід Мазеп-Колодинських дуже ста
рий, військово заслужений і похо
дить з української шляхти. Батько
пізнішого гетьмана, Степан-Адам, був
власником сіл Мазепинці і Триліси.
У часі Хмельниччини він офіційно
пристав до козацької старшини і був
призначений білоцерківським отама
ном. Пізніше належав він до одно
думців Виговського і був гарячим
прихильником Гадяцької унії.
Мати гетьмана з українського шля
хетського роду Мокієвських. Вона ві
дома щирим патріотизмом та глибо
кою релігійністю. По смерті мужа бу
ла ігуменею київського Флоро-Возне-
сенського монастиря та настоятель-
кою Глухівського.
На підставі довгих
досліджень
стверджено, що Іван Мазепа народив
ся 20 березня 1632 р. в с. Мазепинцях
на Київщині, недалеко Білої Церкви.
Історики вважають, що спершу Мазе
па учився в Київській Братській Шко
лі, а опісля в Києво-Могилянській
Академії. Польський історик Тимко
Падура згадус, що молодий Мазепа
вчився у Полоцьку в єзуїтів коштом
князя М. Вишневецького. Літописець
Величко подас, що майбутній гетьман
учився в єзуїтській колегії у Варшаві.
Зрозуміло, що юнак Мазепа, син
визначного старшини Богдана Хмель
ницького, засвоїв не тільки добру
освіту, але вже змалку вивчав козаць
ке ремесло і бойові закони цього ли
царського ордену. Він знаменито їз
див верхи і орудував шаблею та муш
кетом.Для доповнення лицарського
і шляхетського знання, київський с-
пископ Лещинський поручив його ко
ролеві Янові Казимирові.
Спритний юнак з аристократични
ми манерами зумів здобути собі дові
р'я короля, і став королівським па
жем. Король вислав Мазепу до Гол
ландії для вдосконалення в артиле
рійському ділі. Закордоном був Мазе
па три роки і. крім Голлянді ї, запіз
нався з Німеччиною, Францією та Іта
лією. В Польщу вернувся 1659 p., де
його призначено до королівської при-
бічної Гвардії. Як Польща, так і ко
роль опинилися тоді в доволі скрут
ному становищі. Проти Польщі ви
ступила Швеція. Москва, Україна,
Бранденбург^ і Трансильванія, а
проти короля сприсяглася доволі
сильна шляхетська опозиція. Мазепа
не належав до опозиції, і тому ко
роль доручав йому важливі диплома
тичні місії. З тих королівських дору
чень Мазепа вив ' язувався якнайкра
ще. Відомо, що в 1659 р. король ви
силав його з важливими документа
ми та з усними дорученнями до геть
мана Юрася Хмельницького, але то
ді вже гетьманував Тетеря, який по
лагодив дані справи. Літом того ж ро
ку Мазепа, як королівський дипло
мат, возив гетьманські клейноди, ма
ніфести, різні привілеї, відозви тощо.
Ці поїздки були дуже корисні для мо
лодого дипломата, — недарма ляйп-
ці ґський журнал "Europci sche Fama"
писав: „Мазепа, як хитра голова, мав
при цьому найкращу нагоду вивчити
державний устрій і використати все
2 майбутній потребі".
Зрозуміло, що вивищення королем
українського шляхтича Мазепи, ви
кликало заздрість у королівських
прибічників. Найбільшу зневагу зав
дав йому польський мемуарист, за-
вадіяка і процесович Пасек. Король
поставився до цієї справи байдуже, і
це мабуть було причиною, що Мазепа
50