Basic HTML Version
ПОЛТАВСЬКА БИТВА І її НАСЛЩКИ
ДЛЯ УКРАЇНИ
Написав Павло
Шандрук
Генерального
Штабу
генерал-поругник
Військова історіографія та історія
воєнної штуки не зараховують Пол
тавської битви до тих 18 битз, що ви
рішили еудьбу народів на Евро-Азій-
ському континенті. У висліді тих битв
прийшло до розквіту державної мо-
гутности для переможців та занепа
ду її на століття або й назавжди для
переможених.
Треба б думати, що Полтавська
битва не з аслужила на відповідне її
трактування у військовій історії ли
ше тому, що Східню Европу вважа
лося тоді ще досить „незнаною зем
лею", і західня цивілізація не вияв
л я ла спеціяльного заінтерєеування
проблемою Сходу Евроїш. А тим ча
сом там народжувалася і, не зважаю
чи на зовнішні та внутрішні політич
ні струси, кр іпшала нова сила —
московська держава. Полтавська бит
ва принесла Московщині геґемонію в
Східній Европі, великодержавну по
зицію в світі і водночас на кілька ві
ків з авалила державу українського
народу й спровадила до рівня друго
рядних держав Швецію та Польщу.
Це були ті безпосередні наслідки тої
битви, а в дальшім бігу часу, навіть
ке зважаючи на певні форми держав
но-політичного та цивілізаційного де-
каденсу Московщини, особливо на
полі мілітарних вартостей, що вия
вилося дуже яскраво в обох світових
війнах, вона здобула собі підстави
для дальшої імперіялістичної експан
сії в тій чи іншій формі.
У XVII стол., особливо в його ос
танніх роках, у Московщині було до
сить струсів внутрішнього порядку,
які вміло й енергійно зліквідував мо
лодий московський цар Петро І. Зміц
нивши силу царської влади всереди
ні, Петро скерував енерґію москов
ського народу на проблеми зовніш
нього політичного порядку, щоб здо
бути для нього відповідну позицію в
Европі, перейняти культурні та ци-
вілізаційні надбання Заходу, а та
кож в такий спосіб заабсорбувати
увагу незадоволених, яких не браку
вало серед панівних верств Москов
щини, і тим унешкідливити їх. Петро
добре орієнтувався в можливостях
своєї держави і розумів, що основною
Гарантією всіх його замірів та посту-
лягів може бути лише збройна сила.
Дл я її розбудови та модернізації він,
як знаємо з історії, не ощаджував
ані власних сил, ані засобів, ані лю
дей. Уже за короткий час свого па
нування він побачив московську дер
жа ву такою сильною, що міг розпо
чати реалізацію проблем економічної
та політичної експансії. Очевидна річ,
що вже і в тому часі ті проблеми бу
ли тісно між собою пов' язані —
збільшення економічних ресурсів да
вало засоби для розбудови мілітар
ної потужности, я ка забезпечувала
внутрішню стабільність і створювала
сприятливі умовини політичної екс
пансії.
Наступ Московщини на південь був
утруднений, бо треба було б силою
усунути з дороги Українську Держа
ву, хоч вже й пов ' язану тоді в пев
них формах з Московщиною. Треба
було б рахуватися з опором Держави
Донських Козаків. Мабуть не поми
нулося б опору Молдавії та Воло
щини, які разом з Кримським Хана-
том становили авангардну силу мо
гутньої тоді Оттоманської Порти, себ-
59