Basic HTML Version
Написав А.
Яковнин
Дещо
з
минулого
Вивчення будови Всесвіту, його
численних світил, плянет і мряковин
досі ґрунтується лише на аналізі світ
лового проміння. Протягом багатьох
сторіч, які відділяють нас від епохи
стародавніх грецьких астрономів, усі
дані про плянети, Сонце і Місяць ба
зувалися на спостереженні напряму
проміння, яке з'єднує нас з тим чи
іншим світилом, або, простіше кажу
чи, на визначенні місця і руху світил
на небесній сфері. Цього було досить
для побудови спочатку геоцентрич
ної (Птолемеєвої), а потім геліоцент
ричної (Копернікової) системи світу.
Відкриття Ньютоном закону всес
вітнього тяжіння, створення та розви
ток небесної механіки пояснили всю
складність плянетних рухів. У вис-
лїді в середині XIX сторіччя в основ
ному завершено побудову механічної
картини світу. Але про суть і приро
ду самих небесних світил майже ні
чого не було відомо. Тільки глибше
вивчення властивостей світлового
проміння — цього єдиного містка,
який зв'язує нас з Всесвітом, •—• від*
крило шлях до пізнання фізичних
властивостей та хемічного складу
плянет, зірок, комет тощо.
Ці нові можливості з'явились у
другій половині XIX сторіччя. Тоді
відкрито спектральну аналізу, фото
графію, фотометрію, почали будува
ти великі телескопи. Всі ці нові засо
би з великим успіхом застосовано до
вивчення глибших властивостей світ
лового проміння, що приходить до
нас із Всесвіту. Згодом виникла астро
фізика — наука, яка вивчає фізичну
та хемічну будову небесних тіл, їх
походження і розвиток. Останнім ча
сом з'явився новий могутній засіб дос
лідження Космосу — радіоастрономія.
. Нова епоха в дослідженні Всесвіт
ту відкривається в наші дні. Безпосе
реднє відвідання людиною Місяця,
принципова можливість якого те-
101