Basic HTML Version
УКРАЇНА В ЕСПАНСЬКИХ „ЛИСТАХ З РОСІЇ
XIX СТ.
Написав Леонид Полтава
У 1950 році в Мадриді, в серії „Мас
:аля", видавництво Афродісія Аквада
випустило два чепурненькі, кишень
кового формату томики Juan Valera
"Cartas desde Rusia". Листи Хуана
Валери, написані переважно із Санкт-
Петербургу в 1856-57 pp., здається,
взагалі невідомі українському чита
чеві, хоч вони містять прецікавий ма
теріал про Україну другої половини
19 сторіччя, а ще більше про те, як ту
Україну „показували" на віддалі ро
сійські провідні кола чужоземному
дипломатові.
**
Познайомимося коротко з автором
„Листів з Росії". Хуан Валера (1824-
1905) — одна з одіозних постатей ес
панської літератури й дипломатії. За
фахом адвокат, однак ніколи адво
катством не займався; душею — поет,
однак ніколи не признавався, що є
він автором прегарних ліричних пое
зій, написаних в юнацькі роки; вро
джений мандрівник, що й привело йо
го до дипломатичної служби, хоча
Валера не любив ні кривити душею,
ні добиватися спускання крови іншим
націям; до всього ж це один з остан
ніх еспанських Дон Хуанів, який по
лонив жінок саме якостями своєї чут
ливої душі, міркуваннями гуманіста і
людинолюбця та надзвичайною еру
дицією.
Лісбона, Ріо-де-Жанейро, Дрезден,
Відень, Петербург. .. — всюди він
був у дипломатичних місіях від своєї
країни, всюди мав добрих приятелів
між найвищими культурними і полі
тичними колами; звідусіль він поси
лав надзвичайно цікаві листи, повні
тонких спостережень і зауважень. І
власне його епістолярна спадщина —
тій не найцікавіша, поруч із повістями
„Пепіта Хіменез" (1873 р.) та „Хуа-
ніта де Лярґа" (1897 p.). Крім того,
Хуан Валера залишив по собі дуже
багато оповідань, нарисів, політичних
есеїв тощо, в яких виявив себе чудо
вим майстром слова. Можна сказати,
що Хуан Валера своєю творчістю під
готовляв ґрунт для приходу знаме
нитої еспанської Генерації 98, що бу
ла останнім спалахом еспанської
культури, науки й мистецтва, якщо
не враховувати загинулого Льорку
чи кількох сучасних еспанських пись
менників.
Знавець багатьох мов і національ
них культур, особливо стародавньої
Греції та Риму, Хуан Валера зовсім
мало орієнтувався в питаннях і про
блемах Східньої Европи, точніше —
України чи Білоруси. Та хоч як „дип
ломатично" інформували його в
Санкт-Петербурзі, все ж він зумів ба
гато чого цікавого й прикрого помі
тити за час свого дворічного перебу
вання в Російській імперії.
„Листи з Росії" — твір, що скла
дається з листів, адресованих Вале-
рою своїм приятелям чи зверхникам
в Еспанії.
Дорога до Санкт-Петербургу слала
ся через Париж, Берлін, Варшаву. З
кожного місця зупинки чи перепо
чинку Валера з подивугідною акурат
ністю звітував у листах про побаче
не, почуте, переплітаючи описи ціка
вими міркуваннями високоінтеліґент-
ної людини. Місія була надзвичайна:
в складі почету одного еспанського
дюка, Валера їхав як високопоставле
на особа, як один із представників
Еспанії, що з великим запізненням
(супроти німців і французів) виріши
ла шукати в розлогій Російській ім
перії ринків збуту і просторів для
культурницької експансії.
41