Basic HTML Version
ХРУЩОВ В АМЕРИЦІ
Написав Іван
Кєдрин
1. Причини відвідин і реакція
американського громадянства
3-го серпня 1959 р. американські
громадяни і взагалі всі люди у віль
ному світі ахнули з дива, коли почу
ли проголошену одночасно у Вашинґ-
тоні і в Москві вістку, що президент
З'єдинених Держав Д. Д. Айзенгавер
запросив совєтського прем'єра Нікіту
Хрущова, той запрошення прийняв
і прибуде у половині вересня до Аме
рики. Американське
громадянство
відразу насторожилось: одні прий
няли це, як сенсацію, за якою кри
ється невідомий ще політичний зміст,
інші відразу почали цей крок Прези
дента таврувати, як велику помилку,
ба навіть, як образу для національ
них почувань американських патріо
тів, інші, врешті, закликали спокійно
вичекати з остаточними висновками
до часу, коли безсумнівно виявлять
ся причини цих дивних запросин та
їхні наслідки. Насправді вдоволених,
не то що захоплених, було найменше.
коли не рахувати комуністів і їхніх
поплентачів. Вийнятками в амери
канській пресі, з-посеред великих і
впливових часописів, були такі що
денники, як „Филаделфія Інквай-
рер", які поставились до Хрущова, як
до достойного гостя, прем'єра велико-
держави, що його Президент запро
сив задля затіснення взаємин. Ось,
напр., усі шість загальноміських (себ
то, не дільницевих і не чужомовних)
нюйоркських щодеників відразу і за
весь час перебування Хрущова в ЗДА
ставились до цієї візити найбільш кри
тично, підкреслюючи її негативи і ті
льки з трудом виловлюючи позитивні
моменти. Дейвід Лоренс в „Н. И. Ге-
ралд Трібюн" закликав
„тримати
вбивника на льоду". Різні американ
ські організації та часописи випусти
ли спеціяльні додатки й брошури
протихрущовського характеру. Так,
Еллен Бредлі Комп. з Мілвокі, Виск.,
видрукувала у формі цілосторінково-
го анонсу відозву з російським заго
ловком „Мир и дружба" у цілому ряді
американських і різномовних щоден
никах (м. ін. у „Свободі" ч. 176 з 12
вересня 1959), багатомільйоновим на
кладом, де зазначує, що хоч та фірма
виробляє електронічні споруди, проте
цим разом „не хоче продавати ніяко
го іншого товару, як тільки правду
про страхітливу загрозу від москов
ського комунізму". „Нешенел Ревю"
продали по 25 цт. протягом тижня в
самому тільки Ню Иорку 40,000 бро
шур під назвою „Хрущов тут не ба
жаний", роздаючи її безплатно шко
лам, церковним парохіям і суспільним
організаціям. Найбільші радіотелеві
зійні компанії Коломбія Бродкестінґ
Корпорейшен і Нешенел Бродкестінґ
Комп. уладили окремі передачі анти
комуністичного характеру.
Публічна опінія віддзеркалювалась
найбільше у двох, так би мовити,
крайніх таборах: одні вбачали у за
прошенні Хрущова зворотний пункт в
американській закордонній політиці,
відворот від політики померлого дер
жавного секретаря Джана Фостера
Доллеса, який, мовляв, ніколи не до
пустив би до такого кроку, що за
початковує — казали вони — еру у-
годівства. Вся велика американська
преса вказувала власне на небезпе
ку політики угодівства, пригадуючи
злощасні наслідки мюнхенської зла
годи з Гітлером у 1938 p., коли згода
Заходу на розподіл Чехо-Словаччини
та мовчазне затвердження зламання
Гітлером постанов Версальського ми
ру стали заохотою для його воєнного
походу проти всього світу. Протилеж
на течія в американському громадян
стві рада була добачати в запрошенні
47