Basic HTML Version
НЕЗАКШЧЕНА МІСІЯ
Написав д-р Ярослав
Падох
„В трудну годину народилася во
ля України". Ці слова одного з най-
замітніших документів нашої нової
історії можна оправдано вжити, зга
дуючи початки Українського Народ
ного Союзу, які тісно сходяться з пе
чатками громадської свідомости та
організованости української громади
в Америці. Вигнані з краю нуждою
та неволею, наші земляки не знахо
дили на новому континенті ні добро
буту, ні свободи. Як на глум власній
долі та високим ідеалам „Вашинґто-
нового закону"
(
і тут на американсь
кій землі на їх ім'я й душу чигали
білий польський, чорний російський,
а то й австрійські орли. І на цій землі
попадали вони в полон старих зай-
манців своєї батьківщини, і далі пра
цювали для їх добра та величі. Яку
велику данину склали наші перші
американські поселенці своїй несві
домості та незорганізованості, не збе
регла ніяка статистика. Але наполо
вину опустілі лемківські чи карпато-
українські села могли б розповісти,
які тисячі й сотні тисяч нашого на
селення тут, на свобідній землі, вто
пилися у чужому морі.
Скільки нужди й визиску чужими,
несовісними працедавцями витерпіли
перші наші поселенці в цім краю!
Сторінки ранньої „Свободи" сповнені
розпачливими вістками з усіх сторін
широкої американської землі. Скіль
ки разів приходилось їм ховатися із
своїм іменем і своїми почуваннями,
щоб зберегти працю чи її плоди. По
збавлені в той час всякого СОЦІАЛЬНО
ГО забезпечення, вони надзвичайно
тяжко відчували брак праці, недугу
чи смерть голови родини, що приво
дила поселенця до нужди. Яка шко
да тих довгих років і десятиліть, про
гаяних для одиниць, родин і всієї
громади. В ранній час, коли поселен
ці інших національностей доробля
лися й виходили на верх суспільної
драбини цієї молодої держави, наша
селянська маса, як і в старому краю,
була тільки тяглом у бистроїздних по
їздах тих, „хто перед століттями ску
вав її і заприсяг на вірність".
Батько-Союз і Мати-Просвіта
На сто років розчислюють нашу
ширшу еміграцію в Америці. Тільки
65 років нараховуємо її організовано
го життя. Одне довге людське поко
ління закінчило свій колобіг у роз
порошенні й без пляну. З закладен
ням основ Українського Народного
Союзу розпочався, можна сказати,
історичний період нашої еміграцій
ної громади в Америці. Це не само
хвальба і не перебільшення. Сумлін
ний історик нашого життя у цім краю
ствердить це, і матиме для цього без
ліч доказів. Та й не тільки доказів.
Наше життя на рідній землі зберегло
нам дуже близьку аналогію. Мати-
„Просвіта" зі Львова на твердому, як
кремінь, майнерському американсько
му грунті стала Батьком-Союзом. Ця
найстарша крайова установа була
завжди старшою, рідною сестрою мо
лодшого американського брата. Під
захисними крилами обох — галиць
кої Матері й американського Батька
— гуртувалася там і тут українська
громада, свідомішала, організувала
ся, скріплялася й, набравши сил, ви
ходила на підбій ширшого, свого й
чужого, світу.
Під прапорами цих двох матірніх
організацій ішла українська громада
від змагання до змагання, від успіху
до успіху. Виконавши першу органі
заційну роботу, зібравши разом біль
ший гурт земляків, ці обидві устано-
72