Basic HTML Version
НЕЗДОРОВІ ВПЛИВИ НАШОЇ ДОБИ
НА ЛЮДСЬКУ ПСИХІКУ
Написав д-р Роман
Осінгук
На час останніх 20-30 років на
шого життя припала доба найбіль
шого розвитку технічної індустрії, я-
ка, на кожному кроці допомагаючи
людині поборювати життьові переш
коди, все більше віддалює людство
від первісних умов його природно
го існування. Цей шалений людський
поступ, неспівмірний із поступом
інших тварин на землі, створює умо
ви, при яких наше життя стало ба
гато відміннішим від того, яким ми ще
жили зовсім недавно. Те, про що
ми не сміли навіть мріяти вчора,сьо-
годні стало дійсністю, а те, що стане
дійсністю завтра, вже страшить нас
своєю несподіваністю і повною на
шою непристосованістю до неї. Люди
на все глибше протискується в таєм
ниці життьових законів і робить го-
ловокружні відкриття, радикально
змінюючи недавні взаємовідносини
всього живого на землі, чимраз силь
ніше підпорядковуюючи собі те, чому
ще вчора сама підлягала.
Цей раптовий скок у бік розгаду
вання таємниць природи, зробивши
людину паном ситуації на землі і
створивши для неї маси нечуваних
вигод, рівночасно зробив людину ра
бом тих від'ємних прикмет, які ма
ють у собі ці вигоди. Вже сама рап
това зміна обставин, у яких опини
лись зовсім непідготованими до них
людські маси, починає лякати їх, а
це різко ставить їхню психіку у кон
флікт із психікою тої модерної лю
дини, яка готова летіти не тільки на
Місяць, а й не знати куди поза ньо
го. Ця раптова зміна людських від
чувань створює загрозливий стан для
людського здоров'я, і про цю важли
ву річ ми хотіли б, бодай у загаль
них рисах, поговорити.
Гіпертрофічна технологія, полег
шуючи людське життя й оточуючи
його мережею всякого роду вигод,
створює серед людства стан автома
тизму, який дедалі зростає. Цей гі-
пертрофізм навіть виробив свою тех
нократичну філософію, згідно з якою
найвигідніше життя є найліпшою,
найідеальнішою його формою. Проте,
як доводять факти, це стоїть у повній
суперечності з досвідом минулого, а
саме з тим, що життьові змагання тре
нують і ушляхетнюють людський ха
рактер. Автоматизм рівночасно при
вчає людину до одноманітного спо
собу життя, стираючи при тому до
деякої міри з лиця землі життьові і-
деали, що присвічували людству у-
продовж низки століть. Нарешті, ме
ханізація праці може довести в неда
лекій майбутності до того, що люди
на стане непотрібною в технічній про
дукції, її заступлять автомати, роботи.
Як же ж тоді почуватиме себе лю
дина, яку ціну матиме у своїх влас
них очах, коли стане зайвою серед
тої цивілізованої обстанови, в якій
живе?
Вже тепер маємо діло з так зва
ною телевізійною неврозою, яка ви
росла на тлі вигоди мати в хаті все
із зовнішнього світу, але яка невпин
но працює на шкоду родинного жит
тя, забиваючи все глибше клин у
зв'язок
поміж батьками й дітьми.
Вдень батьки перебувають на праці,
а діти в школі. Увечері батьки й діти
збираються біля телевізії. Але, як це
не дивно, вона не тільки не зміцнює
родинних зв'язків, а, навпаки, ни
щить їх. Сидячи разом із батьками
біля телевізії, але не маючи тим са
мим часу почути від них якихось ви
ховних завваг, обговорити разом з
97