Basic HTML Version
МОГИЛА АГАПІЯ ГОНЧАРЕНКА
Написав Федір Луцгв
Недалеко Овкленду, на горі біля
міста Гейварду, в Каліфорнії, лежить
занедбана могила першого українсь
кого вченого емігранта, о. Агапія
Гончаренка (1832- —1916) і його вір
ної дружини Альвіни (1834—1915).
Кілька старих дощок охороняють два
зогнилі трираменні хрести. Поза ти
ми дошками пасеться худоба. Хрести
вже були поспадали на землю і ле
жали в густій траві, вкриті шишками
з крислатої смереки, що її посадив в
узголів'ї д-р Гриць Денис. Його ж
вдова Текля досі проживає в Сан
Франсіско й дуже турбується моги
лою перших українських піонерів у
Каліфорнії. Вона їх обидвох знала
ще з 1908 року. її чоловік вів добре
зорганізований український хор, те
атральний гурток, що часто давав ви
стави. Ще живуть деякі з учасників
того хору. А хто ж не знав Денисів,
хто у них у хаті не бував, кому вони
не допомагали?
„Одного дня, —• розповідає п-ні
Денис, — прибіг до мого чоловіка
задиханий о. Гончаренко і з триво
гою заявив, що банк забрав його ха
ту, землю й печеру, де він щодня
відправляв Службу Божу, — забрав
усе, що було, навіть два викопані
пан-отцем гроби для себе й для своєї
дружини. Землі - - 28% акра вряту
вати не було як, але на прохання
мого Гриця і редактора „Овкленд
Трібюн" дозволено старим Гончарен
кам дожити на їхній землі".
Дружину о. Гончаренка, Альвіну,
поховано 21 березня 1915 року, а йо
го — 5 травня 1916 року.
Земля о. Гончаренка разом з моги
лами й маленькою хатиною перехо
дила в різні руки, а тепер є власністю
німця - фармера, Мінке.
„Зараз по похороні, — оповідає
грекиня, Ірина Мільтон із Гейварду,
— ми всі зійшлися до хати о. Гонча-
# am
Текля Денис кладе квіти
на могилу о. А. Гончаренка в 1937 р.
ренка. Поставили самовар, випили
чаю. А коли почали розходитись,
кожний з присутніх узяв щось зі со
бою „на пам'ятку". Одні — книжки,
другі — посуд, дехто — крісла, стіл,
фіранки . . . Так, що за хвилину зали
шилась хата гола . . .
Отця Агапія поховано в ризах і з
хрестом на грудях, що його небіжчи
кові подарував його родич по матері,
на прізвище Богун, чернець одного з
монастирів на Атоні, коли Гончарен
ко перебував там ще молодим.
П-ні Мільтон свідчить: „Місцеві
греки дуже любили о. Агапія. Він
прекрасно говорив по-грецькому, і
ми йому не раз допомагали. Ми по
ставили й хрести на їхніх могилах.
108