Basic HTML Version
З ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТИ ГЕТЬМАНА-ЕМІҐРАНТА
ПИЛИПА ОРЛИКА
Написав Мирон Заклинський
В 1960-му році непомітно минула
250-та річниця двох великих подій
нашої історії. Тоді, в 1710-му році, ви
брано гетьманом по смерті Мазепи
його генерального писаря Пилипа Ор
лика, найвизначнішого діяча помазе-
пинських часів аж до кінця Козаччи
ни. Тоді ж, у Бендерах, у висліді на
рад і переговорів між Орликом і ко
зацькою старшиною, видав він Кон
ституцію, дуже важливий державний
акт, що на довгі десятки років випере
див західноєвропейських і американ
ських теоретиків народоправства та
борців за нього.
Наше еміграційне громадянство не
відзначило цих двох річниць. Лише в
мюнхенському тижневику „Шлях
Перемоги" появився нарис нашого іс
торика Домета Олянчина — і д-р Бог
дан Галайчук мав у Ню Иорку ціка
ву доповідь про Орликову Конститу
цію з правничого боку. І стільки
всього.
Хоч би для пропаганди нашої спра
ви можна було вийти з Орликовою
Конституцією перед чужинецьких
правників і політичних діячів. А ді
яльність гетьмана . емігранта для нас
дуже повчальна. Політична ситуація
в тодішній Европі була в загальному
подібна до теперішньої. Тоді також
західноєвропейські держави боялись
нестримного розросту Московщини і
так само не вміли його спинити. Труд
нощі й перепони, з якими Орлик му
сів боротися, знаємо з теперішнього
досвіду, а методи Москви в боротьбі з
діяльністю нашої тодішньої еміграції
такі подібні до теперішніх, наче від
Орликових часів минуло не два з по
ловиною століття, а лиш кілька деся
тиліть. Тому повинні ми не лишень
познайомитися з його діяльністю, але
й студіювати її — і ті обставини, в я-
яких вона проходила.
Діяльність Орлика належить до
найменше спопуляризованих частин
усієї нашої історії. І тут, на мою дум
ку, головна причина загальної мов
чанки в його річницю. Основні студії
над його діяльністю почались аж по
другій світовій війні. На початку
1920-их років віднайшов пок. історик
Бсрщак у французьких архівах об'е-
мистий Орликів щоденник „Діярій" та
багато інших важливих документів,
що торкаються його діяльности — і
почав друкувати свої студії про ньо
го в журналах. Наш Науковий Інсти
тут у Варшаві видав у половині
1930-их років першу частину Орлико-
всго „Діярія". Також покійний виз
начний історик Б. Крупницький зай
нявся добою і діяльністю гетьмана-
еміґранта і написав про нього вичерп
ну монографію в 1930-их роках.
Обидва ці історики простудіювали ма-
теріяли Орликових часів і діяльности
в архівах Швеції, Франції, а також у
Дрездені, Лондоні та інших містах.
Аж на основі їхніх праць вирину
ла перед нами на ввесь зріст постать
енергійного, незламного діяча-дер-
жавника. Одначе, їхні нечисленні пра
ці не викликали відгомону серед гро
мадянства. Та й, на жаль, монографія
Крупницького, що появилася друком
у виданнях Українського Інституту у
Варшаві, вийшла в світ безпосередньо
перед другою світовою війною. Не
багато примірників устигло розійтись.
Майже ввесь наклад пропав у воєнній
завірусі. Тепер ця книжка рідкість,
навіть в університетських бібліотеках.
Та й у теперішніх посібниках іс
терії України, що є здебільша перед-
руками або перерібками давніших,
136