Basic HTML Version
СЛІДАМИ ПЕРВІСНОЇ ЛЮДИНИ
АРХЕОЛОГІЧНИЙ ОГЛЯД
Написав д-р Осип Берест
Американська археологія — наука
нова. Але це не значить, що в часі,
коли жила в Европі первісна люди
на, американський континент був не-
заселеним пустарем, без людей та
звірів. Під час зледеніння, яке обій
мало також північно - американські
землі, вудбувалися тут такі самі змі
ни в живві-бутті, як деінде.
Не будемо спинятися над тим, чому
саме американська археологія запіз
нилася у своїм розвитку. Але які
причини не були б, американська на
ука, раз зацікавившися археологією,
скоро і на цьому полі вибилася на
перше місце.
Американським ученим завдячує
світова наука, що сьогодні можемо ми
визначити докладно час, з якого по
ходять такі археологічні знахідки, як
кості, останки рослин, загаслі давні
вогнища тощо. Цю нову методу виз
начування віку археологічних знахі
док подав американський учений, д-р
Вікард Ф. Ліббі, член Інституту ато-
мових досліджень в Шикаґо. Полягає
вона у визначуванні органічних спо
лук головно т. зв. вуглеводня 14. За
допомогою цією методи визначується
вік усіх археологічних знахідок, що
мають у собі органічні сполуки, як
кості, дерево, вугіль, але неможливо
з її поміччю визначити вік знайдених
металевих предметів, наприклад, за
лізних чи бронзових. Цією методою
визначено вік єгипетських мумій та
біблійних знахідок у Палестині.
Апарати, які відкривають електро-
магнетичні поля в землі — це також
американський винахід. З поміччю
тих апаратів геологи виявляють по
клади залізної руди, нафти та ін. З
поміччю такого апарату американсь
кий археолог Де-Терра разом із ка-
надійським археологом Люндберґом з
Торонта відкрив у 1941-му році в Ге-
рехрапі, на границі Мехіко, череп
первісної людини американського
континенту, разом із кістками мамута
та інших тварин. Вік цих знахідок ра
діо - карбонною методою визначено
на 10 . 12 тисяч років перед Христом.
Але це не значить — заявляють уче
ні, — що людина не жила вже перед
іле на американському континенті.
Тип знайденого тут людського че
репа антропологічно зближений до
черепа кромайонського типу європей
ського континенту, але має він свої
питоменні окремішності. В порівнянні
з ,,гомо сапієнс" старого світу пер
вісна американська людина була
стрункішою, мала високе чоло, силь
но розвинений горішний руб очодо-
лів і сильні суглоби. Вистаючі скро
ні і широка насада носа робили цю
людину дуже подібною до первісних
індіян Північної Америки. Спитаймо
тепер засадничо: Звідки взялися пер
вісні мешканці Америки?
Наука вважає, що первісні мешкан
ці Америки примандрували сюди з а-
зійського континенту через Сибір, а
далі через протоку Берінґа до Аляс
ки; опісля вони перемашерували че
рез Північну та Середущу Америку
аж до Полудневої. Відбувалася та
еміґрація етапами на протязі століть,
а то й тисячоліть, і позначена слідами
археологічних знахідок.
Рік 1927 особливо важливий для
американської археології. В тому ро
ці археолог Фіґґін натрапив біля міс
течка Фолсом у стейті Ню Мехіко на
кістки первісного мамута, в ребрах
якого знайдено дві камінні стріли.
Було це перше відкриття слідів пер
вісної людини американського конти-
Ц7