Basic HTML Version
ПЕРША
ОФЕНЗИВА
J J o втраті Львова і Перемишля в ли-
стопаді 1918 p., Українська Га-
лицька Армія була в дефензиві. В
Окружних Командах не було ще ла-
ду ні порядку, одинока Коломия зі
своїм 24-им полком могла висилати
похідні сотні, а то й курені, на фронт.
А фронт був дуже довгий зі закаб-
луками Львова і Перемишля, з т. зв.
ЯворівськОю групою.
Фронтові частини, — це були не
кадрові одиниці, вислані на фронт
по вишколі. Це була збиранина воя-
ків, зібрана наборзі в прифронтовій
смузі. Була це піхота, зложена з
кіннотчиків, артилеристів, жандармів
та інших військових, різного віку, в
різних одностроях. Не було в грудні
1918 р. ще поділу на бригади, групи,
курені і сотні. Такий поділ існував
у запасних кошах, але не на фронті.
Галицька армія мала досить зброї
і умундуровання, бо магазини Пере-
мишля були повні. Не було часу, по-
їздів ні підвод вивезти ті магазини,
які відтак розкрало місцеве населен-
ня. В такому хаосі Уряд Зах. Области
України звернувся про поміч до Ук-
раїни, просячи про штабових стар-
шин, щоб зі збиранини зробити війсь-
ко. І така поміч прийшла і на відти-
нок Перемишля.
В маєтку князя Ріттера фон Аґо-
жовича, знімченого польського шлях-
тича, в селі Чишках, Самбірського
повіту, стояла в грудні українська вій-
ськова група, яка з сотні, 120 вояків,
що покинула Перемишль, дійшла до
600 вояків. Стрільці цієї великої сотні
чет. Яроша жили в селі, яке склада-
лося з двох частин, східньої — укра-
їнської і західньої — польської. Вій-
том в селі був поляк. Раз на день
приходили до фільварку, де у вели-
чезній кухні російського типу варили
обід. Щодня м'ясо й картоплю, бо
інших харчів не було. Власник ма-
втку Аґожович втік до Відня. Стайні
були повні рогатої худоби, стодоли
повні паші і збіжжя, пивниці повні
бараболі. Було що їсти, було досить