Basic HTML Version
проф. Борис Мартос
10
-го червня
ст. ст.
(23 червня н.
ст.) 1917 року Українська Цен-
тральна Рада видала свій 1-ий Уні-
версал до Народу Українського:
,,...од нині самі будемо творити наше
життя", говорилося в ньому. Універ-
сал закликав до великої, важкої й
сміливої конструктивної праці коло
організації автономії України".
Цей Універсал було розповсюджено
по всій Україні; його проголошува-
но на різних зібраннях по містах,
містечках і селах. І скрізь він викли-
кав ентузіястичне захоплення.
Урочисте проголошення 1-го Уні-
версалу в Полтаві було немовби укра-
їнським святом. В неділю після Слу-
жби Божої в Мазепинському Соборі
кількатисячна процесія з духовен-
ством на чолі, з українськими пра-
порами попрямувала до архиєрейсько-
го дому, де у дворі стояла дерев'яна,
перевезена з Запоріжжя, церква. Го-
лова процесії
ввійшла в церкву,
а величезна юрба залила просторий
-вір і вулицю, В церкві відправлено
молебень, а після того на паперть
(ґанок) вийшов старенький, може,
семидесятилітній диякон в облаченії
й урочисто, схвильованим голосом
відчитав Універсал. Я стояв близько
і бачив, як по його щоках бігли сльо-
зи. Коли він закінчив, то пролунало
тисячоголосне: „Слава! Слава Укра-
їні"! Ще якийсь час натовп не роз-
ходився; на обличчях в усіх був уро-
чистий, радісний вираз; люди обмі-
нювались враженнями.
У цей день члени української гро-
мади, виконуючи припис Універса-
лу, збирали перший раз „національ-
ний даток" не тільки від свідомих
українців, а й від ширшого грома-
дянства (на жаль, цей даток був ду-
же малого розміру: наскільки при-
гадую, в Полтаві збирали по 20 ко-
пійок з особи).
У Києві 1-ий Універсал проголо-
шено на Софійській площі; багато-
тисячний натовп відповів гучним
„Слава" під дзвони св. Софії й Ми-
хайлівського монастиря.