Basic HTML Version
ШИТТЯ НА ІНШИХ ПЛАНЕТАХ
Написав Олекса Солтисик
Щ е кілька років тому про життя
на інших плянетах писалося
тільки у фантастичних повістях. Те
пер, коли ми стали на порозі косміч
ної доби, вчені дуже зацікавились гі
потезою про існування життя на ін
ших плянетах. І не тільки вчені, але й
теологи починають відкидати тради
ційне поняття, що людина є єдиною
в своєму роді у всесвіті, подібно, як
колись вони відкинули переконання,
що сонце є центром всесвіту і прийня
ли факт, що сонце є тільки зіркою
між мільйонами інших зірок у ґаляк-
тиці, яка є одною між мільйонів ґа-
ляктик.
Число зірок, які можна побачити
через телескоп, установлено приблиз
но на 1020 (див. книжку Гарлова
Шейплі: „Про зорі і людей”). Не всі
ті зірки мають плянетарну систему,
як наше сонце, але за поміркованою
оцінкою Шейплі одна зірка на тисячу
може мати одну або йбільше плянет.
Елімінуючи плянети, які не мають
атмосфери і відповідної температури
для піддержування життя, Шейплі
встановив, що в засягу наших те
лескопів є коло 100 мільйонів пля
нет, на яких розвинулось життя. А
чоловий біохемік Ст. Л. Міллер,
спираючись на оцінках Шейплі, під
рахував, що існує 10.000 плянет із
вищою від земної цивілізацією.
Одною з причин зацікавлення жит
тям на інших плянетах є зрозуміння,
що колись у майбутньому людина
через т. зв. експльозію населення по
требуватиме місця для життя і на
землі, і на інших плянетах.
Навколо одної із найближчих до
Землі плянет, Марса, розвинулась до
сить цікава дискусія. Хоч обидва
„Марінери” не принесли жадних до-
юазів про існування життя на Марсі,
вчені не певні, де є правда. В 1862
р. Марс пройшов у близькій орбіті
до землі і його обсервували через
найбільші тоді телескопи. Але щой
но в 1877 р. відкрито, що Марс має
два сателіти. І постає питання: чому
потрібно було аж 15 років для від
криття тих сателітів ? Чи недоско
налість телескопів у 1862 p., чи може
ті сателіти були вистрілені в орбіти
між 1862 і 1877 роками? Йосиф
Шкловський із Астрономічного Інсти
туту в Москві припускає, що ті два
сателіти Марса є штучні і всередині
порожні. Він вважає, що кілька мі
льйонів років тому були на Марсі
океани і досить кисню в атмосфері,
але коли кисень і вода розвіялись у
просторах, мешканці Марса були зму
шені випустити сателітів і сховатись
у них. Вистрілити сателіти на Марсі
багато легше, як на Землі, через ба
гато меншу Гравітаційну силу.