Page 196 - ukr

Basic HTML Version

ЗВЩУН ЗВІТУВАТИМЕ ЗГОДОМ
(Оповідання)
Написав А. Височенно
Долковник Генерального Штабу
Едвард Еґос при останніх словах
президента республіки вмить . . . зга­
дав свою тещу. Під кожним оглядом
це було дуже
ДИВНИМ .
Щ о спільного
може мати пристаркувата вже пані
Кароліна з тим, доволі абстрактним
завданням, яке ставив і не ставив го­
лова держави перед шефом своєї кон­
тррозвідки ?
. . . Відносна проблема зовсім не но­
ва. Вона мучила не одного з їхніх
попередників, тобто колишніх прези­
дентів республіки і їх помічників у
поборюванні міжнароднього звідуя-
ства, отих фахівців та доскональни-
ків з Відділу Два Найвищої Воєнної
Команди. Вживалося безліч заходів,
а ще більше’ витрачалося грошей, од­
нак, все майже надаремно, бо знову
повторювалось минуле, часто з по­
більшеною силою.
На земній кулі є одна неймовірно
велика і надзвичайно потворна дер­
жава з несусвітнім режимом та з жор­
стокими, підступними керівниками.
Вона тормошить своїми ближчими й
дальшими сусідами, завдає багато
клопоту і неприємностей зокрема кра­
їні, що про неї тут мовиться з самого
початку. Коли не в подробицях, то в
засаді про характер тих неприємнос­
тейцвірінькає старе ймале, сливе на
всіх суходолах нашої плянети. Але
справі то не допомагає, тільки обни-
ж^є думки загалу про керовану Ед-
вардом Еґосом установу. Ось і зараз
президент республіки нагадує своєму
військовому співробітникові:
— Люди тичуть у нас пальця­
ми, мовляв, ми до нічого, неспромож­
ні покласти край такому неподобству.
Президент каже „ми’’, а має на
увазі Едварда Еґоса, його Відділ Два.
Це добре розуміє полковник, та на
відповідь ніяк не збереться, мовчить.
Президент, невдоволений мовчанкою
полковника, майже розпачливо про­
довжує :
— Мені інколи здається, що для
них, — називає зверхників потвор­
ної держави з несусвітнім режимом,
— навіть сни мої не становлять жад­
ної таємниці. ..
І на тобі, саме в цю хвилю Едвар-
дові Еґосу прийшла на пам’ять його
теща. Та мало того, що пригадалася,
а й викликала ще на обличчі зятя
зовсім недоречну в серйозній і відпо­
відальній розмові веселу посмішку.
Президент запитливо подивився на
шефа Відділу Два. Нічого не вдієш,
останньому довелося витягти на сві­
тло денне пристаркувату; пані Ка-
роліну з властивими їй химерами.
— Як багато чоловіків у( світі, так