УКРАЇНСЬКА БРИГАДА В ЧЕХО-СЛОВАЧЧИШ
І АКАДЕМІЧНА ГРОМАДА В ПРАЗІ
Написав Степан Куропась
Українська Бригада в Німецькім-
Ябліннім (Дойч-Ґабель) в Чехо-Сло-
ваччині готовилася до виїзду на Ук
раїну на поклик Уряду ЗУНР. Скла
далася вона з 2 полків піхоти, полку
артилерії, сотні кінноти і відділу жан
дармерії. Днями сотні йшли на впра
ви зі
с п і б о м
на устах. Вечорами від
бувалися різні курси: рахункові, ма-
туральні, поштові. Аматорські гурт
ки і гуртки самоосвітні робили своє.
Вдень в лісках біля табору вправля-
ли сурмачі, які діставали подвійну
порцію харчів, так було за Австсрії,
бо сурмачів їхня праця дуже виси
лює. При полку артилерії була кан-
тина, вдержувана американською
ІМК-ою. Всі, крім жандармів, вправ-
ляли, а в неділю ціла бриґада мар-
шувала до костела. Перед костелом
на хіднику стояв зі своїм штабам
полк. ВариБода, який приймав дефі-
ляду. Українська оркестра бриґади,
якою диригував зразу старший, від
так молодший Білобрами, грала зви-
чайно ,,а віл стоїть, трясеться, осел
смутно пасеться — тра-ра-ра”. Мело
дія цієї коляди добре надається до
маршу.
В місті службу повнила українсь
ка поліція, яка о 9 год. виганяла
стрільців з коршем, парку й озера.
Осінню стрільці заробляли у німець
ких селян, зриваючи яблука йслив
ки. Овочеві дерева стояли при всіх
дорогах і неужитках. До табору на
відувалися час від часу представни
ки Червоного Хреста, раз завітала
туди французька місія. Таке спокійне
життя довго не тривало. По році пс-
буту прийшли до табору мундури, і
тоді журнал „Скиталець”, що вихо
див в таборі, повідомив, що їдемо на
Україну.
Але події в Україні змінилися і на
дія на виїзд зменшилася. Зачалася
дезерція стрільців, до Праги, до
польського консула по пашпорти. Де
які їхали просто до Тешина і перехо
дили границю ,,на чорно”. Команда
бриґади рішила вислати на станції
Чеська Ліпа і Млада Болеслав жан
дармів, які ловили втікачів і заверта
ли до табору. Стрільці знайшли ви-
хід. Вони старалися про цивільне
убрання, фарбували військове, оми
нали Чеську Ліпу і верталися додо
му, бо надії на виїзд в Україну не
було.
Щоб запобігти дезерції, щоб дати
бездільним і безнадійним стрільцям
якесь заняття, команда бригади звер
нулася до чеського уряду з прось
бою про приділ якогось заняття до
часу, доки доля Галичини не буде
вирішена, як всі сподівалися,
б
на
шу користь.
І настала зміна. На службу до Пра
ги виїхав перший курінь — 600
стрільців, три сотні. Командантом ку
реня став сот. Федик, командантами
сотень пор. Сверида (з Пукова), чет.
Савуля і чет. А. Палій (мослосоюз-
ник). Сотні були розміщені в казар