Basic HTML Version
Іван Кернццький-Ікер
Артист: Будь ласка. (Витягає флей
ту, подає їй).
Пані Т.:
О! Та ж се кларнет!
Артист: Ні, це таки флейта.
Пані
Т.: Невер майнд. В Краю нази
валася флейта, а тутки кларнет. Сі,
я трохи визнаюся на музиці,, бо мій
старий, коли ще був молодший, то
служив при фаєрманах і грав на
трубці, в оркестрі. А як відходив з
оркестри, йому подарували сю труб
ку на пам'ятку. Вона висить нагорі,
в його румі. Я вам потім покажу.
Артист (ховає свою флейту): Дуже
дякую.
Пані Т.:
Замало, нема за що. А пан
маґістер Мальований, то хто вам при-
ходиться? Якась фамілія?
Артист: Ні, це добрий приятель і зем
ляк мій. І мій спонзор: це він спро
вадив мене до Америки. Він приїхав
раніше, на афідавіт, а мене привіз
наш ЗУАДК.
Пані Т.
: О, він дуже файний чоловік!
І не дурний, має голову до всього: і
до асекурації і до політики, і до биз-
несу, і до молодиць.
Артист:
Т а к . . . він, саме, просив ме
не зайти до вас і тут на нього почека
т и . . .
Пані Т.:
Невер майнд, він тут зараз
буде. Мій старий поїхав по нього ка
рою до Народного Дому. Мають там
якесь засідання . . . Гм! Яке там за
сідання ? . . Сидять у барі, де-цо.
Артист: Колеґа Мальований сказав
мені, що завтра відбувається тут кон
церт вашим старанням, і що я мав би
взяти в ньому участь . . .
Пані Т.:
Гм, як би то вам витлумачи
ти? То, ніби концерт, ніби не концерт.
Та буде трохи співу й музики, без
того не обійдеться, але я вам скажу
докладно, що се є: наше юнівойсері!
Артист: Вибачте, я не розумію . . .
Пані
Т.: Невер майнд, я вам витол-
кую по-нашому: золотий ювілей!
П'ятдесят рочків минуло, паночку, з
того часу, як ми поженились! П'ятде
сят рочків, як один день! . . Як то спі
вали колись в Старім Краю: „А як
ми ся полюбили — сухі дуби цви-
ли . . . " (Просльозилась).
Артист (зривається): Прошу пані,
прошу прийняти мої щирі ґратуляції
й побажання! . . (хоче поцілувати її
в руку).
Пані
Т. (ховає руку): Невер майнд.
Ніколи того не робіть. Тут не цілу
ють жінок по руках. Се в Краю була
така установа . . .
(Знадвору задзвенів дзвінок)
— О, вже наші приїхали! Ви тут
хвильку посидьте,я лиш піду отвори-
ти двері. Перепрашаю!
(Виходить)
2
Вбігає Пан Маґістер з течкою па
перів під пахвою.
Маґістер: Здоров, здоров! Добре, що
прийшов: буде нагода заробити па
ру „баків".
Артист: Слухай, тут щось не т е є . . .
Маґістер: Що значить — не теє?
Артист: Якесь непорозуміння. Ти ме
ні казав, що це буде концерт, а тут,
виходить діло, якийсь ювілей підго
товляється . . .
Маґістер: А тобі яка різниця ? . . Ва
жне, щоб зарвати декілька талярів,
яких тобі тепер так треба!
188