Basic HTML Version
вересня 1914 p. порозумілися зо мною
пп. Олесницький, проф. Іван Бобер-
ський та Василько і ми вислали д-ра
Семена Демидчука, щоб поінформу
вати американських українців про на
ше становище у війні".
Мавши ЗО раків, д-р Демидчук по
чав свою політичну діяльність у не-
відрадних відносинах, що тоді панува
ли серед українців в Америці. Саме
тоді серед українців відбувалося по
літичне зрі зничкування і велися час
ті неприємні публічні дебати між ук
раїнськими братерськими організаці
ями, здавалося всяка політична спів
праця була неможливою.
Одним з визначніших успіхів д-ра
Демидчука було скликання „Україн
ського Сойму", що відбувся в днях
ЗО і 31 жовтня 1915 року, ставши ве
личавою маніфестацізю українських
національних сил на американській
землі. З цього „Сойму" вийшла пер
ша загальна українська репрезента
ція під назвою Федерація Українців
у Злучених Державах. На жаль, Фе
дерація не виправдала тих великих
надій, які на неї покладано. Вона по
пала під вплив негілістичних елемен
тів, які відганяли людей від організа
ції та розтрачували зібрані фонди.
Д-р С. Демидчук успішно нав ' язав
численні
контакти з прихильними
американцями, які почали цікавитися
українською справою. За його захо
дами „Крісчіен Гералд" (Біблійний
Дім) пожертвував 10,000 дол. на ук
раїнські цілі в Европі, що їх вислано
через американську амбасаду у Відні
на руки посла Ю. Романчука. Пізні
ше цей самий американський протес
тантський журнал пожертвував ще
5,000 дол., які вислано на руки пос
ла Сінгалевича для роздачі україн
ським жертвам війни.
Діяльність д-ра С. Демидчука та
його успіхи в Америці відразу вик
ликали реакцію лівих та радикаль
них елементів серед українців, які
своїми
доносами до департаменту
справедливости у Вашинґтоні пред
ставляли його як „австрійського аген
та". До речі, коли д-р Демидчук при-
Д-р Семен
Демидчук
їхав до Америки як відпоручник Ук
раїнської Головної Ради у Відні, Аме
рика не була у війні з Австрією, а
вдержувала нормальні дипломатичні
зв ' язки з нею. Все ж таки після ви
буху війни між Америкою й Австрі
єю д-ра Демидчука арешдивано, а
опісля інтерновано як „особу ворожої
наці ї" і продержано разом з німцями
понад рік у форті Оґлторп, в стейті
Джорджі я, з якого випущено його
щойно 15-го травня 1919 року.
У міжчасі, після смерти єп. Сотера
Ортинського, Українське католицьке
духовенство та провід Українського
Народного Союзу зговорилися, щоб
покінчити з Федерацією. Вони створи
ли нове тіло, Українську Раду з осід
ком у Ню Йорку. В січні 1919 року
скликано до Ню Йорку
Народний
З'їзд, який на більш репрезентативній
базі створив Український Народний
Комітет.
В добі діяльности Українського На
родного Комітету виринула
вперше
перед тим невідома серед українців в
Америці комуністично-большевицька
сила, яка почала розкладову роботу
серед української еміграції.
Не зважаючи на це, Український
Народний Комітет, при великому
вкладі труду д-ра Демидчука, провів
64