Basic HTML Version
1;:
мтттат
ОГЛЯД РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ЛЯЛЬКОВОГО ТЕАТРУ
^к і льки років існуз театр? У його
найпростішій формі — стільки
існує людство. Первісний ловець, ски
нувши перед печерою важку ношу
забитого звіря й підскочивши з ра-
дости, був і першим актором, навіть
не перед своєю родиною — сам пе
ред собою. Людина потребує гри, і
це правило стосується всіх етапів її
індивідуального розвитку. Досить за
боронити дитині бавитись, щоб її за
мучити настільки, що в дорослому
віці їй не допоможуть вже жадні ек-
сперти-психологи.
Якщо театр, театральне дійство в
його найбільш примітивних і в най'
більш складних формах вияву існує
стільки, скільки існуз людство, то це
лише підкреслює відому філософіч
ну тезу, що завжди існує лише те,
що справді потрібне. Ще Арістотель
вчив, що „добре вихована людина
повинна вміти грати й співати".
Індивідуально в житті кожної лю
дини „ляльковий театр" розпочина
ється чи не з першого року життя
—*- дитина бавиться лялькою, а від
3-4 років гра стає „хлібом насущним"
її існування: гри з ляльками оберта
ються в щось невіддільне від дитини,
при чому, не тільки для дівчаток, а й
для хлопчиків (бо забави „з рушни
цями" і т. п. аксесуарами це також
забави з ляльками в іншій формі.)
Для дитини поняття бавитись озна
чає жити і розвиватись.
Коли театр у всіх його видозмінах
є таким важливим у людському жит
ті, то варто спинитись трохи докладні
ше на одній з його найбільш поши
реній і, може тому, найбільш важли
вій формі — над темою „Ляльковий
Театр".
193