Basic HTML Version
ЩО ТАКЕ КАЛЕНДАР?
Слово календар походить від ла
тинського „calendarium", а це знову
від слова „calendae", яким означува
но початок кожного місяця.
Основою кожного календаря є ас
трономічні зміни дня й ночі, періоди
місяця й пори року. День і ніч, себто
доба, у всіх народів уже від найдав
ніших часів правили на означення
короткого протягу часу. Довший про
тяг часу, наприклад рік або ряд ро
ків, під такий спосіб мірення не під
ходив, тому всі народи почали корис
туватися місяцем і його астрономіч
ними змінами від одної повні до дру
гої і цей протяг часу також у бага
тьох мовах задержав назву місяця.
Рік після всіх майже календарних
систем виносив дванадцять місяців по
29 і по ЗО днів. Але що ні рік, ні час
обороту місяця не виказують кругло
го числа днів, тому поставали різні
системи для обчислювання часу, а
кожна система тим самим творила
окремий календар.
На протязі віків постало багато ка
лендарів; деякі з них задержалися
ще по нинішній день. З важніших це
календарі: єгипетський, грецький ,
жидівський, китайський, перський,
юліянський і ліліянський або григо-
ріянський.
ЄГИПЕТСЬКИЙ КАЛЕНДАР
У старинних єгиптян мірилом часу
був рік, що складався з 12 тридцяти
денних місяців і 5 додаткових днів.
Цей період часу відповідав більш-
менш протягові часу, в якому відбу
лися розливи Нілю, а саме Ніль, го
ловна ріка Єгипту, виступала з бе
регів що 365 днів і 6 годин. Через ко
жних чотири роки розливи відбува
лися на один день пізніше і тому по
чаток року автоматично посувався
взад. У зв'язку з цим на протязі 1461
років зміни в природі, тобто пори ро
ку і розливи Нілю, відбувалися тіль
ки 1460 разів, значить лишався зай
вий рік. Щоб його усунути, єгипет
ські астрономи завели так званий пе
ріод Сиріюса, що зачинався днем
першого місяця в момент сходу зірки
Сирія. Зайвий рік зовсім відкидали
і цей період охоплював 1460 соняшних
років.
ГРЕЦЬКИЙ КАЛЕНДАР
Основою числення часу у греків
був спочатку місячний рік, зложений
з 12 місяців по 29 і ЗО днів. Згодом
установили вони період восьми років,
в якому до другого, п'ятого і восьмо
го додавали по місяцеві. З огляду на
те, що цей період виказував різницю
півтора доби, грецький асіроном Мен
тон в 430 році перед Христом, запро
понував 19-річний період, в якому 12
років мало б по 12 місяців, а 7 по 13
місяців. Різниця виносила тільки
\\
доби. В часах Арістотеля, астроном
Каліпп зладив період 76 років, в яко
му рік обіймав 365 !/4 днів, тобто та
кий сам, що і в юліянському кален
дарі.
ЖИДІВСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Жидівський рік основувався на ру
хові місяця довкола землі і ділився
на звичайний і переступний. Звичай
ний рік маз 12 місяців, а переступ
ний 13. Днів в місяці є 29 і ЗО. Від
греків прийняли жиди ментонський,
19-літній період. Початком доби вва
жають жиди захід сонця. Уживаний
тепер у жидів календар походить
щойно з XI століття по Христі і уло-
жив його рабін Гілєль Ганасі.
ПЕРСЬКИЙ І КИТАЙСЬКИЙ
КАЛЕНДАР
Перський календар подібний був
до єгипетського. Рік складався спер
шу з 365 соняшних днів і ділився на
12 місяців по ЗО днів. Крім цього до
давали по 5 днів до кожного року. В
XI столітті перський календар змі
нили і від того часу що чотири роки
20