Basic HTML Version
ленінцем, щедрим творцем мистецтва
для юної аміни".
З нагоди того формального півсто
літнього ювілею ,в Києві 15 грудня
1969 року відбувся „урочистий вечір",
на якому з доповіддю-оглядом висту
пав керівник Секції дитячої літерату
ри Спілки Письменників України
Б. Чалий. Він повідомив, — як ска
зано у тих же „Вістях з України",
що:
„Нині в COOP працюз 100 лялько
вих, 44 дитячих і 1 музичний театр
для дітей" (від 1971 року — 2 Дитя
чі Музичні Театри, бо до Московсь
кого долучився Київський). „Вісті з
України" далі стверджують щось над
звичайно важливе, оголюючи як ні
коли досі московсько-комуністичний
„інтернаціоналізм'', даючи доказ ґе-
ноцидної політики Москви супроти не
російських народів у СССР:
„Спектаклі для дітей ідуть 27 мо
вами народів СССР".
Ось цифра: 27 - супроти 130 націй,
народів і народностей у Совєтському
Союзі, якою повинні, як найкращим
документом культурного і мовного ге
ноциду Москви, оперувати українські
політики.
А українські мистці у вільних кра
їнах світу мали б також зробити від
повідні висновки. І не тільки мистці,
а й політики, що більше — кожна ма
ти і кожний батько, які думають про
доріст, про свою зміну — знову ж
таки: про майбутнє України.
ЖОВТЕНЬ
Ще осінь листям не
захрясла,
А літо вивершили вже
—
/
пахнуть полем повні ясла
У теплій тиші конюшень.
Сади ясніш. Сади
замовкли.
Лиш дзвінко яблука падуть
На вбиту стежку, бризнуть соком
І в листі-шелесті заснуть.
Отак і дума
—
рясно-рясно,
Мов плід у голові моїй,
Наллється десь і тихо бризне
На непробиту стежку мрій.
Вже багу я: моя дорога
Через поля, герез
луги
Із цього обрію ясного
Ізнову топне у сніги.
Та там, в снігах, коли розкритий
Умре в хуртовинах садок,
—
Все також будуть соковиті
Жовтневі яблука
думок.
ВАСИЛЬ мисик
205