Basic HTML Version
крилася
"
'Цюкаїалося
До ЗО-оїрічниці
bigkpumtw со&єтсЩШ>
нароаоЬЗиЬстЬа и <ВінниііІ
написаЬ А.Драшн-
У 1973-му році сповниться тридцять
років з того часу, як у Вінниці —
за словами місцевого населення —
„розкрилася земля і показалося пек
ло" : із масових могил видобуто май
же десять тисяч трупів Богу-духа
винних людей, що впали жертвою
одного з найбільших і найжахливі-
ших злочинів народовбивства, попов
неного звироднілим большевизмом у
1937-1939 роках. Багато води про
пливло з того часу в річці Бог, багато
злочинів комуністичного режиму за
часів диктатури Сталіна виявлено й
записано в історії навіть самими нас-
лідниками Сталіна, але намарно шу
кати в совзтських джерелах хоч би
тільки згадки про страшний злочин у
Вінниці. Дещо в цій справі зроблено
у вільному світі, але й тут не приді
лено тому злочинові навіть у малій
мірі стільки уваги,
на
яку
він заслу
говує. Тим часом українці і з ними
світ мають куди більше причин па
м'ятати про Вінницю, ніж їх мають
американці, пам'ятаючи про Алямо.
Автор цього спогаду був у Вінниці
кілька днів під час розкопин масових
могил у липні 1943-го року і тоді мав
нагоду переконатись, що злочинну
большевицьку політику народовбивс
тва з не меншою жорстокістю і ра
фінованістю продовжували в Україні
її нові, нацистські завойовники. Па
м'ять про Вінницю повинна включа
ти також і пам'ять про тих брунатних
народовбивців, що прийшли на зміну
червоним.
ВІННИЦЯ — СИМВОЛ
У прекрасній мальовничій околиці
українського Поділля над річкою Бо
гом (в совєтському назовництві: Пів-
11