Basic HTML Version
X. ВОЛИЦЬКА—ФЕРЕНЦЕВИЧ
ГРИЦЬКО ЧУПРИНКА — ПОЕТ І ЛИЦАР
Вліті 1991 року сповниться 70 років, як у Києві російсько-
большевицькі окупанти розстріляли визначного українського поета
Грицька Чупринку .
Народився Грицько Чупринка в містечку Гоголеві на Чернігів
щині 15 листопада, 1879 року, як єдиний син заможного козака-
хлібороба. Успішно закінчив народну школу в рідному Гоголеві, а
до гімназії ходив у Києві та Лубнях, але не закінчив жодної, бо
виключили його за „громкоє поведеніє". Свою освіту він доповню
вав самотужки, читаючи багато. Г. Чупринка брав активну участь в
революції 1905 року, але після поразки опинився в ув'язненні, де
почав писати вірші. По звільненні з тюрми йому не дозволили
повернутися на рідну Чернігівщину, як небезпечній людині-
революціонерові. Грицько Чупринка залишився жити в Києві,
працював у редакції щоденника „Рада", заглибився в літературну
працю, знайомився з місцевими поетами, вивчав творчість
модерних поетів Заходу, Едґара Аллана По, Поля Верлена та
інших, але в 1909 році його знову заарештували за те, що їздив до
забороненої Чернігівщини.
В українську літературу Грицько Чупринка увійшов з могутнім
козацьким розмахом, він умів поєднати палке завзяття ідейного
борця за волю України з ніжними почуваннями поета-романтика.
Ось як висловлюється про нього, пишучи біографічну довідку,
Богдан Лепкий у своїй антології „Струни": „Нікому вірш не
приходився так легко, ніхто на своїй бандурі не зміняв так скоро
акордів, ніхто не грав у такому вертиголовому темпі, як Чупринка.
Його вірш мерехтить усіма тонами схвильованого степу, усіма
звуками великої, многоскладної оркестри. Здавалося він грається
віршем, як мистець штукар. Та останній його акорд, акорд героїчної
смерти показав серйозність тієї гри. Його вірш випливав з природи
його душі, широкої як степ, буйної як козацька слава, свавільної і
поважної разом, як вдача Запорожців".
Свої вірші Грицько Чупринка почав друкувати в часописі
„Рада" (1907), у 1910 році появилися три збірки його поезій з
111