Basic HTML Version
(з інтерв'ю)
— Як відбувалася Ваша свобода, вільне зростання?
— Важко, часом дуже. Бач, практика показала, що творча
особистість виявляє себе до цього часу обов'язково всупереч
заофіційованим доктринам функціонерів. Тобто, поки ти в
Структурі — ти поза справжньою творчістю. Особи ж, що
слугували державним структурам, дискредитувались.—
—Але Вас виконують, друкують, тиражують. Завдяки чому?—
— Творчій спроможності, власно доведеній. Єдиний рецепт.
Оте самопротиставлення і не дозволяє зупинитись ні на мить.
Як в творчому розумінні, так і в загальнокультурному. .. Ти
відповідальний перед самим собою геть за все. А от твій шлях, темпо
його торування — то вже мірило
СОЦІАЛЬНОЇ
спроможности. —
— Отже, протиставлення триває. Що в перспективних плянах?
— Вмузичній галузі рок-опера, спектаклі й фільми за власними
сценаріями, фестиваль української духовної музики, спільні
ґастролі... Спектр проектів часом ошоломлює...
— І тоді Ви згадуєте своє кредо?—
— Життєвий девіз: не бійся досконалости. Тобі не досягти її
ніколи!—
Наталія КІБЕЦЬ
ЛІТА
Побігли коні вороні, зідхають луни вдалині,
Та то ж не коні, то літа, то наша юність дорога.
Чи не даремно спогади летять, їм вже з дороги не звертать,
А в далині ще чути цокання копит, жовтавий лист вкриває
їхній слід.
Пройшла весна, а з нею літо, минає й осінь золота
І журавлів сумні ключі летіти будуть уночі...
Летять ключами журавлі у рідний край на теплі роси,
Де вже весна спускає до землі свої вологі довгі коси.
І раптом зграя журавлів злетіла вище в бистрім леті,
Знялась над гонами полів і зникла враз на повороті.
А я стою, дивлюсь, неначе в сні, неначе бранка та
—
в полоні.
0 ! Якже ж хочеться й мені злетіть під хмари у розгоні.
1 тут відчула я, були з рідні мені ці вільні птахи,
Це був привіт моїй Весні, якій ніколи не вертати.
І серце, сповнене надій, гіркоту сліз і смуток приховало,
В блакиті сяйва золотих промінь я пісню радісно весняну
заспівала...
68