Page 73 - ukr

Basic HTML Version

події на Сході Европи будуть розгортатися ще довгенько і
довгенько триватиме український визвольний здвиг. Минулися
часи, коли репресіями можна було ламати душі. Слабодухи й навіть
яничари серед нашого народу були, є і будуть. Але буде їх менше, як
уже було і як ще є. Колеса історії не можна завертати назад.
Українська діяспора стоятиме надалі у тісному духовному
зв'язку та помагатиме Україні як зможе і чим зможе. І в діяспорі
стоятимуть на сторожі культури й економіки такі установи як
Український Народний Союз - справжня фортеця заокеанської
України, і поруч із цією установою — названі установи вгорі. Між
ними на найпершому місці Наукове Товариство імени Шевченка.
Хай кожний і кожна працює на своєму місці — правна і фізична
одиниця — це буде найбільша користь для діяспори і України.
Галина МАНЯКО
СЛЬОЗА ПОЕТКИ
В дрімучий ліс давним-давно колись
Поет свою сльозу на крилах вій приніс,
І де берези буйно розрослись,
З його сльози озбра розлились.
В них
глибина. Не видно зовсім дна,
Навколо жевріє калина тут рясна,
Купави розцвітають в тишині,
Співають Мавки Лесині пісні.
Вона ж, як і Волинь, вічно жива,
Із рос збирає сяючі слова,
Складає вірші, щоб добро будить,
Щоби без нього не могли ми жить.
Плету вінок. Навстріч до Лесі йду,
До ніг її волошки покладу,
Я знаю, Леся вміє і за мить
Навчити нас з зірками поруч жить,
Щоб Батьківщина вічною була,
Щоб у душі купава в нас цвіла.
Краплину сонця щоб їй кожен ніс.
Плекав поля, беріг зелений ліс.
Озер свічада... Золоті піски,
Волині владарюють тут казки,
Тут небо на землі відпочива
І сяють в росах вічности слова.
73