Basic HTML Version
ською кровю. А не мало" там кісток та крови нашої української,
наших батьків козаків.
Так отже вигинула там одна частина ^озаків, а другу частину
лишив
російський ряд без шкіл та без знаня.
Ось як каже Тарас Шевченко про того ката України Петра
Великого:
І ми сковані з тобою
Людоїде, змію!
На страшному, на судищі
Ми Бога закриєм
Од очий твоїх неситих.
Ти нас з України
Загнав голих і голодних
У сніг на чужину,
Ти порізав із шкур наших
ѵСобіі
багряницю
Пошив жилами твердими
І заклав столицю
В новій рясї. Подиви с я :
Церкви та палати!
Весели ся лютий кате,.
Проклятий, проклятий..
Однак вже тепер прийшов час, що довголітнє важке терпійє
зродило дїло, зродило чин, чин великий і значний. ’Се росийська
революция. Она є местником і тих костий білих під петербур-
ськіїми мурами і всіх кривд України. І вже недалекий час, що
той:
ъгестник приведе своїй матери Україні давно загублену єї доню
а свЬю рідну сестрицю — волю і свободу!
ГОРДИЙ дяк.
Один дяк був дуже гордий з того, що має гарний ґолос. Але
Пан Біг всегда карає гордих людий, а передовсім таких, іцо лю
блять себе хвалити. Так отже Пан-Біг так зробив, що той дяк
дуже зле сьпівав підчас Служби Бо&ої, і людям* дузке не йфдобав
ся. Коло самого пресґола клячала стара жінка і чогось дуже пла
кала підчас Служби Божої. Гордий дяк думав, що то під впливом
його сьпїву та жінка так розплакала ся, приступив до Неї ,
і в
прлсутшости всіх людий поспитав єї чого она плакала. Він був