Basic HTML Version
певний, що она скаже, що то єго солодкий голос довів єї до слез,
але якже він завстидав ся. коли почув таку відповідь: „Мій пане,
коли ти сьпівав, я нагадала собі на свого осла , якого я стратила
три дни тому назад, а його голос був цілком подібний до твого.
О, коби хоть Пан-Біг допоміг менї назад ного віднайти"
П Е Р Л И .
За перли багаті люди платять дорого, і купцї, що торгують
перлами, наймають водолазів (се є нурцїв, людий, що спускають
ся на ,д,но моря) добувати їх із моря. А перли, се ось що.
Жйє в морі така черепашка/ що в нїй знаходять ся білі бли
скучі кулечки, немов пацьорки. Ото і єсть перли. Та відки они
беруть ся в черепасі? Буває, що в черепашку дістане ся щось
тверде, на примір зернятко піску, і калічить та ріже той пісочок
мягке тіло черепахи. Тоді черепашка випустить із тїла на зер
нятко піску сок. Він застигне круг піску і стане з його перла.
Вона гладесенька і вже не ріже черепашці тїла. Або як занеду
жає черепашка, то й тоді випускає з тїла сок і він застигає кудеч-
ками-перлами. Коли би проколоти черепашці тіло і кинути знов
у море, то в нїй стануть перлини, бо вона нездужаючи з тої раші,
випускає сок.
Многі нурці добувають перли без ніяких пристроїв, а просто
пірнаючи в море, і се роблять звичайно так :
У човен сідають звичайно два нурцї і два помічники. Вони
випливають човном туди, де море на 20 до сто стіп глибоке, бо на
мілкійшому не живуть черепашки з перлами. Нурець роздягає ся,
чіпляє на шию торбу на черепашки і стає на велику камінюку, що
висить обік човна на линві. Помічник розмотує линву і нурець на
каменю спускає ся в море. На дні він сходить із каменя, а по
мічник накручує камінь назад у човен, і витягає його з моря. А
нурець, опинивши ся в мори на дні, одною рукою хапає за морскі
ростини або за каміня, щоб вода не винесла його з моря, а дру
гою рукою збирає черепашки і кидає в торбину, доки зможе ви
дужати в водї, а тоді виринає і його забирають у човен. Там він
змучений лягає і відпочиває, а товариш його спускає ся в море.
Так вони пірнають разів по сорок і по пятьдесять на день, і дуже
з того знесилюють ся. Коли й пощастить ся нурцеви, що ніяка
.нригода не спіткає його в морі, то всеж не довго проживе він на
сьвітї через свою роботу.