Basic HTML Version
Степан Руданський.
ЗВЕЛА МЕНЕ НЕ БІДА.
Звела мене не біда!
Звела мене.
Моя нене,
Звела мене не біда,
А дївчина молода. —
А дївчина
Як калина,
А дївчина молода.
Брівоньками звялила;
Брівоньками,
Хмароньками,
Брівоньками звялила,
Оченьками спалила,
Оченьками,
Зіроньками,
Оченьками спалила.
Губоньками зраїла
Губоньками —
Сливоньками,
Губоньками зраїла.
Личеньками строїла
Личеньками —
Чароньками,
Личеньками строїла.
Ой дівчино, не вяли,
Ой дівчино,
Ти рибчино.
Ой дівчино, не вяли,
Мого серця не пали!
Мого серця
Край реберця,
Мого серця не пали!
Коли любиш — не жартуй!
Коли любиш,
Та не губиш,
Коли любиш — не жартуй!
Як не любиш — розчаруй!
Як не любиш. —
Тільки губиш,
Як не любиш — розчаруй!