Basic HTML Version
Христя Алчевська
талановита наша поетка з росий'
ської України.
— 78 —
Христя Алчевська.
т
БІДНОГ НАРОДУ.
Ви всї — братя Українці,
Діти бідного народу,
І воюете без збруї
І в погоду і в негоду.
Я несу вам пісню волї,
Щоб полекшити страждане,
Я несу вам гомін филї,
Вітру буйного лїтане.
Я несу вам вільні співи,
Вільний гомін, подих моря,
І поклін мій з України,
Де вже сходить волї зоря!
Вона занедбана й забута,
Ще тлїе іскрами надїй
Моя Вкраїна лихом скута
В ночі безпросьвітній, глухій...
Чи зацьвіте ще красна доля
Для вбогих, темних наших хат?
Чи на стернах пустинних поля
Заграє сьвітло денних шат?
Чи задзвенять нескуті піснї?
Чи рознесеть ся волї спів?
Чи засия рожеве сонце
В заклятій мовчанці степів?
Нехай як буде так і буде!
Але як хто забув свій край,
Як хто за темність люд свій гудить
Або збайдужів уже в край —
Нехай проклопи того знищать,
Хай пійде той в неволю сам,
Віддасть дїтий своїх гиенам
І серце власне кине псам!...
Свою-ж покинуту, забуту,
Сповиту мороком густим
Країну рідну, хай не кличе
Іменем М а т е р и сьвятим!...