Basic HTML Version
— 102 —
УКРАЇНЦІ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ .
АРA3 після революції в Росії 1917. року Українці
почули про українські національні організації аж
далеко в Азії, на краю широкого Сибіру, аж там,
де на початку сього століття велася завзята війна
межи Япанцями та Росіянами. Називають сю часть світа зви
чайно Далеким Сходом. Назва се не політична. Політично се
часть Сибіру, що належав до імперії російських царів, а від
упадку царя переходив всяку політичну долю, яка ще й досі
не усталилася. Адміністраційно сей край був поділений: на За-
байкаллє (край, найблизче положений до Еврспи, а званий так
тому, бо лежить за озером Байкал); на Амурщину, тобто край
положений здовж великої ріки Амура; на Манчурію, котра на
лежить до Китаю, але в котрій Росія мала певні права; та на
Приморщину або Приморський Край, найдалі на схід висунені
части Сибіру, вздовж ріжних морей і заливів Тихого-Океану,
обіймаючі увесь край від порту Владивостоку на полудни до
півострова Камчатки на
ПІЕНОЧИ І
частину острова Сахаліна на
сході.
Українська іміграція.
Українська іміграція на Далекий Схід дуже давня. Одним
з перших іміґрантів в сі далекі краї Сибіру був ще український
гетьман Демко Многогрішний, котрого московський уряд на
доноси землячків заслав туди ще в 1672. році. Засилали по
ньому певно й других, хоч по них не лишилася жива память.
Аж з оживленнєм іміграції з Нвропи в половині 19-го сто
ліття появляються знов великі Групи Українців. Були се напе
ред переслідувані урядом сектанти з таврійської губернії. Ко
ли на Далекий Схід отворено морську плавбу, число іміґрантів
з Росії стало скоро рости, а межи ними щораз більше попада
ло Українців. Були се переважно селяни, які прогнані царськи
ми безпорядками зі своєї богатої землі, прийшли сюди шука
ти кращого щастя; лише незначна частина поселенців були лю
ди з міст, уряднича інтелігенція та купці. О скілько селяни бу
ли природно Українцями, по стілько інтелігенція була помо-
сковщена.
Український рух до революції.
Одиноким проявом українського народнього життя були
українські театральні вистави, по части аматорські, уряджува
ні самими таки кольоністами, по части заводові, уряджувані
захожими аж з України професійними акторськими трупами.
Українських Газет, відомо, видавати не було вільно; зате були
спроби засновання української книгарні.
В