Page 131 - ukr

Basic HTML Version

— 132 —
ПРИРОДН І БОҐДЦТВА ГАЛИЧИНИ ,
СНОВОЮ добробуту кождо^о народа являються при­
родні богацтва краю. Природні богацтва се ті ма-
теріяли, які достарчає сама природа, а які чоловік
уживає для заспокоєння своїх потреб. Без них ні-
один народ, хочби як проворний, кебетний, талановитий, не
потрафить завести добробуту. Вони рішають, в який спосіб
народ має господарити, чим він має займатися, як він на хліб
зарабляє.
Розумна народна господарка неможлива без належитого
знання природних богацтв краю. Народ, що хоче ґаздувати на
своїй землі, не знаючи природних богацтв краю, подібний до
того господаря, що міркує, кілько він збіжа збере, а кілько
сіна нагромадить, а кілько дерева нарубає, а не знає, кілько в
нього землі під збіжем, а кілько під лісом, а кілько під сіно­
косами.
У нас наука про народні богацтва нашої землі були в са­
мих початках. Поневолений лютими ворогами український на­
род стратив провід в народній господарці. Занятий безупин­
ною політичною боротьбою проти своїх гнобителів, вічно за­
нятий виборами, невсипущо оберігаючи прав своєї мови, він
природно не мав часу як слід учитися про свої господарські
богацтва та придумувати, якби то найкраще їх використову­
вати на свій пожиток.
Навіть в тій части України, де український народ потра­
фив здобути собі ще найбільші політичні права, в Галичині,
пересічний Українець знав богато про політичні справи, але не
знав того, що називають економічною географією краю, тобто
про господарські богацтва землі. Не богато найдеться свідо­
мих людий, які потрафили відповісти на питання: які природні
богацтва має Галичина? чи надаєсь вона на рільничий край?
чи надаєсь вона на промисловий край? чи має вона які дані
для розвою торговлі? до чого властиво вона надаєсь най­
краще?
Все те питання, на які відповіді, повинен знати кождий,
що бажає свойому народови і краєви повного розвою, що хо­
че бачити його богатим і щасгивим.
Рільничі богацтва Галичини.
Коли розглядається зусилля чоловіка добути собі прожи­
ток на землі, то першим промислом являється рільництво. Як
лише чоловік вийшов з стадії випасу худоби та мисливства,
перше його заняттє було управа ріллі. Се основа усіх других
промислів. Ні один народ не піднявся до значіння у фабрич­
нім промислі ані торговлі, як він передтим не займався ріль­
ництвом. Рільництво являється основою всякого промислу та-