Basic HTML Version
— 186 —
мушувати до такої заплати без процесу і то на відшкодован-
нє незавиненої ним шкоди значилоби тільки, що позбавляти
людину забезпеченої конституцією свободи особи і маєтку.
Коли стейт хоче ухвалити такий закон, він мусить се робити
не через свої законодатні тіла, але тим способом, яким зміняє-
ся основні закони, конституцію.
Вислід сеї законодатної ситуації добре схарактеризував
Дж. Мейгю Вейнрайт, голова нюйорської стейтової „комісії
для одвіту підприємців": „Треба признати що найменче за ано
малію, що з усіх цивілізованих країв світа Злучені Держави
з усею своєю самохвальбою про поступ, освіту і передове ро-
зуміннє справедливосте і людяности, малиб держатися упер
то системи, напяїнованої як невідповідної, як що не нелю
дяної".
Нинішний стан права відшкодований.
З такою поважною законодатною перешкодою бореться
суспільність Америки в своїх зусиллях добити належите від-
шкодованнє увіченим робітникам. Нині законодавство пооди
ноких стейтів так значно ріжниться від себе, а до того так
часто зміняється, що дати хочби приближний його образ ду--
же трудно. Говорячи загально, стейти придержуються одного
з трох плянів. Перший дає підприємцеви право асекурувати
своїх робітників в товаристві обезпечень, так що се товари
ство заступає його в плаченню відшкодовання на случай не
щастя; коли підприємець не забезпечить своїх робітників, то
ді робітникови лишається право позивати його в суд після
судового закона. Другі стейти приказують підприємцям асе
курувати своїх робітників на случай випадків. Хиби першого
пляну на случай, як підприємець не заасекурує, відомі. Коли
заасекурує в приватній компанії, тоді ся звичайно поступає
так само", як поступавби підприємець, пізваний в суд; вона
буде боротися в суді проти обовязку платити відшкодован-
нє, а програвши заплатить присуд. Обчислено, що межи ро
ками 1894. та 1905. американські асекураційні підприємства,
обезпечуючі на случай промислових випадків, дістали 100 мі-
міліонів долярів як оплату премій. З тої суми вони виплатили
43 процент на відшкодованнє ушкоджених "робітників. З ви
плаченої суми від одної третої части до двох пятих частий
пішло на заплаченнє адвокатів. В той спосіб коло 55 міліонів
долярів було змарновано. При тім пляні, як в случаю, коли
нема обезпечення, робітник мусить брати на себе кошти про
цесу, ще заким він знає, що потрафить добитися відшкодо
вання.
Через те закони більше поступових стейтів кажуть під
приємцеви обезпечувати робітників не в приватних асекура-
ційних компаніях, але в однім товаристві взаїмних обезпечень.
Гроші складаєсь часто в переховок держави. Закон приказує
підприємцеви платити на фонд обезпечення певну суму гро-
ший в рік, відповідно до робітничого зарібку і степення не
безпечносте заняття. Закон постановляє, кілько виносить обез-
печеннє на случай смерти та каліцтва.