Basic HTML Version
Олександер Колесса.
СИРОТЯТА.
Ой на дубі воркотіли
Голубята,
Виходили до схід сонця
Сиротята.
Хилком, нишком через лози
І яруги
Утікали із панської
Із послуги.
Забирали всі достатки
О півночи:
Робучії добрі руки,
Чорні очи.
Заробили богачеви
Повні скрині,
А. втікали в полатаній
Сірачині.
— Подивися, мій миленький
Берегами,
Чи не женуть окомани
Та за нами?
— Женуть, женуть моя мила
Два шандарі,
Не дадуть нам молоденьким
Жити в парі.
Стали вони по тім боці
За водою:
— Вже тепер нас не розлучать
Із собою!... .
ПРИВАТНА УКРАЇНСЬКА РЕАЛЬНА ГІМНАЗІЯ В СНЯТИНІ.
(До ілюстрації на стор. 189.)
В р. 1920, коли на нашу країну, а з тим і на нашу Снятинщи-
ну впали великі нещастя і наш відвічний ворог узяв верх над
нами, зійшлися члени „Кружка Укр. Педаґ. Тов. в Снятині"
на нараду. На нараді прийшли до думки, що найважнійше в
нашій боротьбі, щоб не дати ворогови виховувати нашої мо
лоді на яничарів-зрадників свойого народу. І так до ряду укра
їнських приватних шкіл в старім краю — прибула ще одна
культурна твердиня „Українська приватна реальна Гімназія в
Снятині". Зразу отворено дві кляси: першу й другу. Мимо
страшних перепон з боку нашого ворога, який всіми силами
старався знищити її, вона встоялася й з новим шкільним роком
отвирає крім нової (третьої) кляси ще й приготовляючу гімна
зійну клясу. З значною помочію поспішили гімназії на зазив
Кружка У. П. Т. в Снятині — уроженці Снятинщини в Америці.
Школа ще й нині певна, що вони й на дальше тямити-муть про
сю культурну твердиню Снятинщини в боротьбі з відвічним
нашим ворогом — тимбільше, що з прибутком двох кляс (при
готовляючої й третої) в двоє зростуть видатки на гімназію.
На образну представлені перші ученики і учениці снятин-
ської гімназії враз із учителями.