Basic HTML Version
— 31 —
тута про запомогу так, що суму запомоги в ріжних случаях
каліцтва та иевилічимих недуг піднесено до 400 долярів. (Ро
зуміється, виплаченнє такої запомоги не нарушує права чле
на до повного посмертного).
ПЕРЕМІНЕННЄ ОРГАНУ НА ЩОДЕННИК.
Не менче важні постанови поробила Пятнайцята Конвен
ція в справі органу Українського Народного Союза. На Кон
венції виявилася загальна думка, що наш народ в Америці
потребує щоденної преси, яка кождого дня інформувалаб
його про перебіг подій в світі. Через те, як виринула думка
перемінити „Свободу", урядовий орган Українського Народ
ного Союза, що досі виходив три рази в тиждень, на щоден
ник, ся пропозиція стрінулася зі загальним одобреннє деле
гатів. На кошти видавання щоденника постановлено побира-
ти на будуче від членів по ЗО центів місячно, при чім кожду
членицю звільняється від плачення оеї вкладки, якщо ЇЇ муж
являється уже членом Українського Народного Союза. Для
ведення редакції не вибирано редактора, але Редакційну Ко
місію, зложену з трох членів, яка має обовязок заниматися
упорядкованнєм редакційної сторони щоденника, найти ре
дакторів, дописувателів, і т. д. Ся Комісія має надавати на
прям газеті і за нього відповідати. З днем 1. січня 1921. року
виконано сю ухвалу, починаючи дійсно- видавати її кождого
дня.
Не поминула Конвенція також старого краю. Відклику-
ючися на страшну нужду, в якій, по короткім свитанню волі,
опинився наш народ під чужими пануваннями, Пятнайцята
Конвенція Українського Народного Союза ухвалила вислати
на запомогу нашим браттям в старім краю суму 5.000 долярів,
розділюючи її відповідно до свого розуміння потреби. Голов
ний Уряд Організації виповнив сю ухвалу зараз по Конвенції.
Коли додати до сього ще другі менче важні, але не менче
розумні і корисні постанови Пятнайцятої Конвенції, набере
мо переконання, що Конвенція мусіла бути підобріана з лю-
дий, що бажали добра своїй Організації і свому народови, і
що вона мала відповідний провід. Вона мусіла переконати і
самих делегатів і членів, що їх висилали, (та й наших воро
женьків), що наша найстарша, найсильнійша і найзасібнійша
організація станула на твердій, непоколебимій основі, якою
являється привязаннє її членів до організації і їх непохитне
бажаннє працювати для її розвою і свого добра.
І. Каштанюк.