Basic HTML Version
— 52 —
шим чинником в державі, коли їх воля рішала про напрям по
літики, тоді одиноким способом приєднати державу на свою
сторону було побільшити престіж пановання володаря держа
ви через відданнє під його пануваннє якогось краю. Ось так
український гетьман Мазепа, щоби приєднати собі поміч Шве
ції, віддавав Україну під протекторат (опіку) швецького коро
ля. Поляки, щоби виєднати собі поміч зі сторони Франції, під
давалися свого часу під опіку французького цісаря. В 1575. ро
ці провідник голяндського повстання проти Еспанії віддавав
королевій Анґлії зверхність над Голяндією за поміч проти
Еспанії. В пять літ пізнійше нідерляндські повстанці віддавали
пануваннє над собою одному французькому князеви, щоби ді
стати від нього поміч проти французького короля, а пізнійше
самому таки французькому королеви за поміч проти Еспанії.
В 15-ім століттю сербська королева віддала була Сербію під
протекторат римського папи за поміч католицької Европи
проти Турків.
Від часів,
чк
міщаньство прийшло до влади, таку поміч
можна узискати без піддавання під владу або протекторат дер
жави; вистарчає дати належите запевненнє правлячій клясі,
тобто міщаньству, що вона буде могла користати економічно
з повстання самостійної держави. На таких' основах попирає
французьке міщаньство Польщу, дарма, що ся Польща підчас
війни завзято билася по стороні Німеччини і Австрії.
Так як розуміннє інтересу зміняється, то з тим зміняєть
ся і напрям політики. Часто вже бувало в історії таке, що най
більші приятелі ставали опісля найзавзятійшими ворогами. Те
діялося не лише з державами, але й з народами. Анґлія тішила
ся з боротьби Голяндії за визволеннє зпід Еспанії, конкурент
ки Анґлії. Але як Голяндія, визволившися зпід влади Еспанії,
сама стала торговельною конкуренткою Анґлії, Анґлія скоро
перейшла до табору завзятих ворогів Голяндії. Росія помага
ла коло визволення Болгарії, і завдяки російській війні проти
Турків повстала независима Болгарія; однак як лише Болгари
показали, що вони не думають сповняти в усім волю росій
ського царя, ворожнеча Росії до Болгарії дійшла до того, що
як опісля підлегла ще Туреччині болгарська провінція Східна
Румелія збунтувалася проти Турків, домагаючись визволення
і прилучення до Болгарії, Росія була одинокою державою, що
станула по стороні Туреччини.
Сподівання на чужу революцію, чи як се тепер уже нази
вається „орієнтація на революцію", має таку саму вартість, що
сподіваннє на заграничну поміч. Революція се нічого инчого,
як добуттє власти новю клясою, яка сьої власти досі не мала.
Нова кляса при кермі подібна до старої тим, що вона лише
тоді попре якесь стремліннє до визволення, як воно лежить в
інтересі сеї кляси, як з сього визволення вона скористає. Як з
визволення опинившася при кермі кляса може сподіватися ли
ше шкоди, то вона буде проти всякого хочби не знати як слуш
ного визволення. Політика не знає сентиментів, а лише чистий
рахунок, без огляду на те, котра кляса її веде.