Basic HTML Version
— 162—
ПРО ХЛОПА ЩО ЛЮБИВ ДУЖЕ СОЛОДКЕ МОЛОКО .
(Із лемківських казок).
Було двоє людей, жінка і чоловік.
Той чоловік любив страшно солод
ке молоко і все, як жінка корову здо
їла, тай він завсе випив молоко тото.
1 страшно спасся, був дуже товстий.
Одного разу приходить до тої жінки
дід і просить у неї масла. Вона йо
му повідає, що нема масла, бо має
такого чоловіка, що все солодке мо
локо випє. А той дід повідає їй, що
би йому добре заплатила, то пора
дить так, що її чоловік не буде
більше молоко солодке пити і масла
буде мати досить. Добре. І на другий
день приходить той дід до її чоловіка
тай каже йому:
- - Дай Боже щастя!
Той йому відповідає:
— Дай Пане Боже!
Звідується той чоловік у того ді
да:
- Що там чувати, куди ви ходи
те?
А той дід йому відповідає: — Не
добре чувати! Оден пан був, не їв
нічого, лише солодке молоко пив
і зістав тівний тай мав теля.
Той ґазда дідові щось дав і дід
пішов. Приходить жінка до дому, чо
ловік каже їй, щоби вже йому біль-
У С Т А Р О С Т А Х .
(З уст народа).
Приїхав парубок до дівки в старо
сти. Старости пішли до хати, а пару
бок лишився на дворі. Не могли довго
злагоди зробити й парубка не кли-
ше солодкого молока не давала, ли
ше квасне. І вона так зробила, дала
йому квасне молоко. Він квасне мо
локо випив, зачало в ньому воркоті
ти, він застрашився, що буде тели
тися і думає собі: Ганьба мені буде
— каже — піду відси геть.
І забрався і пішов. Іде, іде, прий
шов в оден ліс і найшов там чоботи,
а в тих чоботах ноги були, що ко
лись вовки з'їли якогось чоловіка. І
взяв він ті чоботи, йшов, йшов аж
до вєчера тай прийшов до одного ґа
зди та просився на ніч. Той ґазда
його приняв. Той чоловік був дуже
змучений, казав собі на землю по
стелити соломи. Ґазда йому посте
лив і положився спати. А тому ґазді
отелилася в ночі корова і він теля
вніс до хати. А теля пішло до того
чоловіка тай лягло собі на соломі.
Той в ночі обудився, намацав теля
при собі тай застрашився, що вже
отелився. Тай утік. А ті чоботи забув,
що найшов у лісі з ногами. Рано ґа
зда встає, дивиться, чоботи є і в чо
ботах ноги є, а того нема, що ночу
вав. І каже так до жінки: Мусіло того
чоловіка теля з'їсти, заріжмо його, бо
і нас поїсть. Тай взяли і теля зарі
зали.
; кали до хати. Зголоднів парубок, ви-
' тягнув хліб зза пазухи та їсть.
Вийшла дівка на поріг та погляну
ла на двір. А там вітер зі снігом дув.
: Вона й каже: „Отто мете!"
:
А парубок думав, що се вона
; про нього, і відрубав: „Мету, мету,
\
але моя мені мати дала, а не твоя".