Basic HTML Version
— 163 —
ПРО БАБУ, ЩО ВІДДАЛАСЯ З ЧОРТА.
(Народна казка).
Була одна баба-вдова, страшно
хотіла віддатися. Але ніхто не хотів,
бо дуже недобра була. А нарешті то-
TJ баба повідає: Щоби і чорт прий
шов, то віддалася би за нього. І чорт
приходить і баба віддалася за чор
та. І стали обоє ґаздувати. Баба тота
мала такі корчі тай того чорта все до
снідання посилала тоті корчі корчи
ти. Одного разу пішов чорт корчі
корчити тай приходить на снідання а
баба йому повідає:
— Тай вже прийшов ти, а дрова
де?
Чорт бачить, що з бабою не пора
дить і втік. Втікає чорт і надибав
хлопа по дорозі тай звідується того
хлопа, де він іде. А той хлоп йому ка
же, що оженився з вдовою-бабою і
не міг із нею дати собі ради тай ли
шив її й іде геть. А чорт йому так-
само розповів, що і він так зробив.
І каже:
— Підім оба разом.
І йдуть, аж перед вечером хочеть
ся їм їсти тай каже так чорт до
хлопа:
— Тут є недалеко коршма, а пі
ду до тої коршми і там буду стра
шити, буду всім кидати, а ти прий
деш і будеш на ніч проситися, а вони
тебе не схочуть приняти. А ти скажи,
що ти порадиш тому, що не буде тут
страшити, щоби тобі дали триста
ринських.
І пішов той чорт наперед до тої
коршми тай став страшити, став у-
сім кидати. Аж приходить той хлоп і
проситься на ніч. А жиди йому пові
дають:
— Деж тут будеш ночувати, коли
тут страшить?
А він повідає так:
•— Заплатіть мені добре, то я вам
того страха вижену.
— Та скільки хочеш? — звідують
ся жиди.
— А він каже: триста ринських.
І дали йому жиди триста ринських,
лише щоби того страха вигнав.
А він узяв, зайшов попід лавки
тай назбирав сміття, взяв огню, по
курив і чорт пішов. Виходить той
хлоп на двір і чорт до нього так ка
же:
— Маєш тепер триста ринських,
ідиж ґаздуй, а я піду до того млина
за водою і там буду страшити і пе
рекидати все. Але ти, щоби не ходив
мене більше виганяти, бо я тобі голо
ву відтяв би.
І так розходилися. Хлоп пішов
до дому ґаздувати, а чорт страшив у
млині. Люде довідалися, що там є та
кий хлоп, що вигнав із коршми стра
ха, тай пішли, просили, щоби він пі
шов вигнати чорта з того млина, І
хотіли йому заплатити, скільки ли
ше сам схоче. А той хлоп боявся пі
ти вигнати того чорта, бо йому йшло
про голову, щоби йому чорт не від
тяв. Але нарешті обіцяли йому пять-
сот ринських, лише щоби пішов ви
гнати того чорта. Хлопові сподоба
лося пятьсот ринських, подумав собі:
Все одно піду. І пішов. Іде, а чорт
на вербі сидить і повідає так йому:
— знаєш, як я тобі повідав? А хлоп
обзивається так до чорта: — Я тебй
не йду виганяти, лише йду тобі ска
зати, що нас баби здогоняють. —
\
І чорт, як йому це сказав, утік геть,
! бо налякався своєю баби. І той хлоп
| узяв собі пятьсот ринських за те, що
\
чорта вистрашив.