Basic HTML Version
— 48 —
Ромма Купчинський.
ЗА РІДНУ ЗЕМЛЮ.
(Зі споминів з Визвольної Війни).
На Львів
t
BCTpin розпалася... Розпала
ся як здротована посудина,
якій хтось забрав нараз
дроти. Поодинокі частини
розскочилися, а вода, що
кипіла в посудині, розлилася на всі
сторони. Перестала істнувати дер
жава, яка стільки віків простояла,
маючи в собі стільки ріжних народів,
які себе взаїмно поборювали. Дина
стія Габсбурґів була тим спійником,
який то силою то підступом, то обі
цянками то концесіями вдержував
той штучний державний твір і навіть
створив з нього поважну політичну
й військову силу.
Але прийшла війна, війна, до якої
Австрія не була підготована, яка пе
рейшла ЇЇ сили і ціла будова розва
лися. Спираючись на своїм Союз
нику — Німеччині, булаб разом з ним
сам. Величезна німецька держава за-
устоялась. Але союзник не видержав
хиталася в своїх основах і зрушила
сперту об себе Австрію.
Чи українці були приготовані на
розвал Австрії?!.. На це питання му
симо відповісти, що ні. Наші полі
тичні провідники до останньої хвилі
не вірили не вірили в таку можливість
і пряли рожеві мрії про перетворення
Австрії в державу національностий,
як це заповідав у своїм останнім по-
сланію цісар Карло.
На доказ, що воно так справді бу
ло, наведу одну дійсну подію.
Кількох старшин - - Українців, що
були в жовтні 1918 р. на відпустці
в Відні, пішли до др-а Смаль-Стоць-
кого, одного з наших визначних, на
нараду. Вони докладно знали настрій
австрійських військ у Італії і споді
валися леда день, що ці війська від
мовлять послуху та розбредуться на
всі чотири сторони світа. Знали та
кож, що Мадяри, Чехи, Словаки, а на
віть Поляки готуються на таку мо
жливість. Тому, думали, не від річі
і нам, хоч пізно, взятися за діло і
приготуватись на всякий випадок.
Згаданий висше визначний діяч
сидів тоді в Відні, як австрійський
капітан, мав широкі звязки і міг про
цілу ту справу найкрасше знати.
Прийшли наші старшини до нього
і кажуть:
—- Пане капітане. Ви певно знаєте
ліпше від нас, як справа стоїть. Кож-
дої хвилі може наступити розвал Ав
стрії. Всі народи приготовані, або го
туються на те. Чи не час і нам поду
мати про щось. Цілі полки Українців
з італійського фронту остануть без
опіки і вказівок. Требаб уже тепер
їх якимсь способом витягати на від-
починки в запілля, щоб лекше потім
перевезти в Галичину.
Пан капітан, почувши таку про
мову, оглянувся на всі боки, а далі,
стягнувши грізно брови, відпалив:
— Панове, ви забуваєте, хто ви
і до кого говорите. Ви старшини ав
стрійської армії, а я також. Тим ра
зом я все це пускаю попри вухо, але
другим разом зроблю з цього ужи
ток. Я скінчив!