КОЗАК CY-ЧАН-Ю-ВАН
Написав Т. Сидоренко
З'явився він у сотні цілком несподі
вано. Коли кіннота полковника Бол-
бачана з боєм захопила вузлову стан
цію Джанкой , відкривши цим дорогу
в Крим, до штабу однієї сотні з'явив
ся молодий китаєць і заявив, що він
хоче говорити з самим капітаном.
Сотник запитав його, що він хоче
сказати.
— Моя хоче бути український
козак!
Большевики - хунхузи* У к р а їна-
шанго* Моя буде стріляти большевик!
— палко промовив китаєць.
—Яке твоє ім'я? — запитав сотник.
— Пишіть: Су-Чан-Ю-Ван!
Нового козака записали до реєстру
сотні, видали йому військовий одяг,
шапку з жовтим шликом і гвинтівку.
Трудне китайське прізвище козаки
зукранізували, назвали його Іваном.
Су-Чан, одержавши гвинтівку, вирі
шив тут же продемонструвати свою
вмілість.
— Гей, капітана! — промовив Су-
Чан, показуючи на сороку, що сиділа
на клуні -— бачиш птиця? Зараз
нема птиця! — і майже не цілив
шись, вистрілив. Сорока покотилася
з клуні додолу.
—• Добре стріляє! Хлопці, візьміть
його до кулемета! — наказав сотник.
За кілька днів Су-Чан став кращим
кулеметником сотні. ,Практичне' стрі
ляння з кулемета Су-Чан показав під
Сивашами. В одному містечку, за до
несенням нашої розвідки, розташува
лась сильна залога большевицької
кінноти. Взяти село лобовою атакою
сотник не зважився, бо така атака
потягла б за собою великі втрати.
Сотник вирішив спровокувати боль-
шевиків, передавши ініціятиву атаки
в їхні руки і тим викликавши із міс
течка в поле. Підтягнувши вночі ку
лемети до села і замаскувавши їх,
свою кінноту, готову до бою, сотник
сховав в долині за пів кілометра від
села. А ранком наказав невеликому
відділові козаків під'їхати до села, роз
дрочити большевицьку залогу і, ви
кликавши їх на бій, тікати під за
хист своїх кулеметів. Маневр цілком
удався. За козаками погналося біль
ше як сотня большевиків.
Козаки тікали під захист своїх за
маскованих кулеметів. Большевики з
голими шаблями мчали за ними.
Тяжких кулеметів було три. В центрі
зо своїм лежав Су-Чан. Коли больше
вики були вже за 200 кроків від ку
леметів, Су-Чан крикнув:
— Вогонь!
Та-та-та — заторохкотіли кулеме
ти. Ряди большевиків змішалися. Ко
ні без верхівців розбігалися по полю.
Та-та-та — стрекотали кулемети. Су-
Чан показав, що стріляє він без про
маху.
Не чекавши такої засідки, больше
вики заломалися і повернули в міс
течко, але в цей час із долини, як бу
ревій, вихопилися сховані там кінні
козаки і кинулися за большевиками.
На їхніх плечах вони вломилися в
містечко. Притиснені до моря, больше
вики здалися в полон. Містечко було
взято майже без втрат. У великій мі
рі причинився до цього кулеметник
Су-Чан. Але найбільшу одчайдуш-
ність і завзятість виявив він в іншій
акції.
Переслідуючи большевиків уже в
Криму, сотня якось надвечір підійшла
до великого татарського села. Треба
було зробити розвідку. На заклик сот
ника зголосився йти в розвідку Су-
Чан. До нього прилучився козак Сер
гій Мироненко. По заході сонця вони
на конях повільно виїхали. За пів
119