Basic HTML Version
ШКОДА ВІД КУРІННЯ
Написав лікар Г. Дудар
Серед багатьох відомих людству
наркотиків одним з найшкідливіших
є нікотин, що потрапляє в організм
під час куріння тютюну. Можна з
цілковитою певністю твердити, що ті
люди, які мають звичку курити, бу
ли б значно здоровішими, краще по
чували б себе, менше хворіли, якби
не вживали тютюну.
Батьківщиною тютюну є Америка.
Вперше з курінням познайомились
еспанські матроси, які на кораблях
Колюмба в 1492 році приплили до
південних берегів Нового світу. Зій
шовши на землю, вони побачили див
ну річ: місцеві жителі — індійці втя
гували через трубку в ніс сизий дим
від тліючих на вогні якихось лист
ків і випускали його з рота. Мат
роси далі спостерігали, як зелені ли
стки рослини після висушування на
вогні ставали жовтуватими. Потім їх
скручували в трубки і обкладали ве
ликим кукурудзяним листком. Таку
трубку мексіканські індійці називали
„табакою".
Про „табако" скоро дізналися і
на батьківщині матросів Колюмба —
в Еспанії. Але еспанці почали нази
вати „табако" не прилад для вди
хання диму, який утворювався від го
ріння рослини — тютюну, а саму
рослину. Згодом це слово міцно
увійшло в усі мови світу.
Гадають, що індійські племена спо
чатку використовували дим від тю
тюнового листя як засіб відганяти
від себе надокучливих москітів, ко
марів та інших комах. Але, виявив
ши одурманюючий вплив тютюново
го диму, індійці почали вважати цю
рослину чарівною. Згодом тютюн став
відігравати певну роль у релігійних
церемоніях і обрядах. Перші клуби
диму при розкурюванні трубки-люль-
ки направлялись в бік сонця: це бу
ло жертвоприношення Манніто —
який проживав, за уявленням індій
ців, на сонці.
Європейські колонізатори швидко
зробили тютюн предметом торгівлі.
У північних районах Америки вони
вимінювали його на дорогоцінні хут
ра, а в Африші — на золото, слоно
ву кістку і чорних рабів. До Европи
спочатку завозили тільки тютюно
ве листя, а в 1956 році вперше дос
тавили насіння цієї рослини в Пор
тугалію, і тут почали розводити тю
тюн.
Французький посол при португаль
ському дворі в Ліссабоні Жан Ніко
намагався лікувати тютюном різні
пухлини, нариви, захворювання шкі
ри. Тільки через два з половиною
століття хеміки встановили, що в тю
тюновому листі і насінні міститься
речовина, яка шкідливо впливає на
організм. Одержану речовину назва
ли нікотином (на ім'я французького
посла Ніко.)
Численні випадки отруєння, що
часто закінчувалися навіть смертю
для хворої людини, змусили лікарів
відмовитися від застосування тютю
ну як ліків. Але вживання його здо
ровими людьми для куріння все біль
ше поширювалося. В Европі спочат
ку тютюн не стільки курили, скіль
ки нюхали й жували. Цікаво, що за
Людовика ХІУ придворний етикет зо
бов'язував нюхати тютюн.
В Росії згідно з указом царя Ми
хайла (1633 р.) за вживання тютюну
людей карали: били батогами, відрі
зали носи і навіть страчували тих,
хто курив. Такі жорстокі заходи по
яснювалися тим, що в містах пере
важно були дерев'яні будівлі, а ку
ріння тютюну могло викликати ви-
127