Basic HTML Version
*.^йй?.Ж
/Ї$ЖЩ<Л
*«**V*
Л#£&,
Отакі-то пструги . . .
Одного разу надвечір вийшов я до
Черемошу на рибалкування. Вибрав
зручне місце, закинув вудку. Чекати
довелося довгенько. Але для того, що
я побачив, варто було згаяти час. 3-
під великого каменя виринув цілий
табунець — штук сорок пстругів, зов
сім однакового розміру, довжиною в
три цалі — напевне, дворічний виво
док. Що мене здивувало, — це пиль
на обережність пстругів та їх „сімей
ний лад": попереду випливла най
більша рибина, оглянула принаду,
близько обійшла її навкруги, потім
вдарила хвостиком і закружляла. Те
саме проробив по черзі весь табунець.
Це пустування тривало хвилин де
сять, при чому жадна риба не бра
ла принаду. Нарешті „гру" перервав
старий великий пструг, цалів 8 дов
жиною. При його появі табунець ки
нувся врозтіч і сховався десь у гли
бині під каменем. Досвідчені рибалки
кажуть, що старі пструги поїдають
малих.
Не всім рибалкам доводилось лови
ти пстругів, тобто форель. Вони біль
ше водяться у високогірських ріках,
бо люблять швидку течію. У нас зус
трічаються на Закарпатті, в Білому і
Чорному Черемошах, у верхів'ях Пру
ту. Пструг мас сірувате забарвлення.
На хребті маленькі чорні цяточки,
такі ж, але менші цятки є і на боках,
черево біле. В погожий день, коли
вода після сплаву дерева очиститься,
пструга, який причаївся на дні, важ
ко відрізнити від дрібного каміння.
Завбільшки пструги бувають до 40
сантиметрів. Вони надзвичайно хитрі,
обережні, в'юнкі і швидкі. Дуже ви
багливі в їжі, на звичайного хробака,
на жучків і ос не клюють. Рибалки-
гуцули кажуть, що вони визнають
тільки червоно-золотистих мушок та
білих маленьких хробачків. Принаду
треба нанизувати на весь гачок, бо,
вгледівши металь, пструг принади не
візьме.
Якось удень, недалеко від берега,
коло сплавлюваного лісу, я побачив,
як рибина кілька разів вискочила з
води. Виявилося, що по дереву стри
бав жовто-зелений коник, і пструг по
лював на нього.
Вибагливість у їжі змушує пструга
весь час мандрувати по малих струм
ках, які сотнями впадають у Чере
мош з обох боків. Течія в них надзви
чайно швидка, а глибина — лише
кілька сантиметрів. І от мені доводи
лося спостерігати, як пструг пропли
ває проти такої течії 2 — З і більше
кілометрів. Мандрує він вранці або
ввечері, вдень ховається під каміння
і звідти зорить за здобиччю.
І. Гнатюк, лісоруб
з Буркута, Станиславівщина
Меч — риба
У тропічних і субтропічних водах
можна побачити оригінальну рибу.
Верхня щелепа її витягнута далеко
вперед, ніби меч. Цим паростком хи-
жазс вбивас на поживу собі інших
риб. Меч-риба може пробити своїм ме
чем навіть човен.
Полюючи на косяки ставриди, меч-
риба заходить і в Чорне море. Недав
но біля берегів Батумі рибалки спій
мали у свої сіті таку рибу. Важив
хижак 200 кілограмів.
— Клтос . . .
133