Basic HTML Version
ІДЕЯ САМОСТІЙНОСТІ*
И СОБОРНОСТИ
УКРАЇНИ В ІСТОРІЇ
Короткий нарис
Написав д-р Юрій
Студинський
Професор міжнародного права па
ризького університету Жуф де ля
Прадель викладав в одному семестрі
між першою і другою світовими вій
нами про дипломатичні документи,
зв'язані з вибухом першої світової
війни. З тих документів виходило, що
царська Росія, як передумову до сво
го вступлення у війну проти центра
льних держав, поставила домагання:
1. Признання їй Царгороду,
2. Прилучення Галичини.
Царська Росія ВElJKсіЛеї себе нас-
лідницею Київської держави Володи
мира Великого, стоячи на станови
щі, що всі три руські племена повинні
творити один національний і держав
ний організм, „єдину неподільну Ро
сію".
Отже, українське море і українсь
ка східня Галичина були перед пер
шою світовою війною предметом та
ємних дипломатичних переговорів
між Петербургом, Лондоном і Пари
жем.
Отримати по переможній війні над
центральними державами Царгород і
Галичину — це були два ультиматив
ні домагання Росії, що їх вкінці уря
ди в Лондоні й Парижі признали.
Убивство архикнязя, престолонас-
лідника австро-угорської монархії в
Сараєві, виглядає сьогодні, як малий
інцидент, який залишився б без нас
лідків, якби велика воєнна машина
не була вже приготована і не чекала
на те, щоб її пустили в рух.
Як царська Росія підготовляла
прилучення Східньої Галичини
Ще в 1767 році відділ російського
війська під командою ген. Кречетні-
кова вступив був до Львова буцімто
щоб берегти порядку, а в дійсності
щоб приготовити ґрунт під російсь
ку окупацію Галичини. Безладдя, яке
існувало тоді в польській державі, до
помагало Росії в її задумах.
У 1777 p., коли Австрія зажадала
Галичину враз із Львовом — між ти
ми обома потугами готова була ви
бухнути війна, але її вдалось уник
нути дипломатичними переговорами.
Вже під час третього поділу Поль
щі 1795 р. російський ген. Тутольмін
заявив у своїй проклямації, що землі
Холмська, Белзька і Луцька, які зай
няла Австрія, були складовими час
тинами російської держави.
Під час наполеонівських воєн цар
Александер І у вересні 1805 р. укла
дав плян об'єднання всіх земель поль
ської держави під своїм скіпетром.
Тоді російська дипломатія звернулась
була до Австрії з пропозицією від
ступити Росії Галичину за шлезько-
баварське відшкодування. Отже, ба
варець через українську Галичину
мав стати австрійцем, якщо прийшло
б між австрійським цісарем і російсь
ким царем до угоди, а що більше —
якби ці пляни не були розвіяні пог
ромом під Австерліцом.
Внедовзі Росія змогла бодай час
тинно здійснити свої пляни щодо Га
личини. Беручи участь в австрійсько-
французькій війні 1809 р. по стороні
Наполеона, вона здобула перемогу
над Австрією і дістала Тернопільську
округу.
Князь Ґоліцин, головний коман
дувач російського корпусу, призна
чений для зайняття Галичини, отри
мав від царя Александра І таємну ін
струкцію всяким способом старатися
33