„МАТЕРІНСКШ ЯЗИК" У ШКОЛІ
Написав Володимир Кедровський
££ожного літа в роках 1912-1914 ме
ні припадало, за моїм службовим
становищем у Херсонському Губерні
альному Земстві, організувати за
гальноосвітні курси для вчителів і
вчительок народних земських шкіл
Херсонської губернії. Ці курси прова
дилися протягом 6 тижнів за програ
мою, затвердженою попечителем О-
деського округу і під наглядом дирек
тора народних шкіл. Губернське зем
ство тоді здобуло собі право дбати
про загальноосвітню підготову вчи
тельського персоналу в земських на
родних школах.
Програми, а також лекторів на тих
курсах затверджувало Міністерство
народної освіти, пильнуючи, щоб не
було серед них „крамольних” осіб.
Отже, доводилося додержуватися вже
практикою освячених програм таких
курсів. Але разом з тим вдавалося,
уникаючи ока представників Мініс
терства народної освіти, вводити в ті
програми деякі елементи українознав
ства. Для цього підбиралося відпо
відних учителів. Наприклад, історію
літератури, звичайно загальноросій-
ську, читав професор Київської Ду
ховної Академії Петро Павлович Куд-
рявцев, пізніше член Української
Академії Наук в Києві. У своїх лек
ціях він порівнював з російськими
письменниками деяких ,,малоросійсь
ких”, і це перед слухачами відкри
вало деякі сторінки української літе
ратури. В додаток до офіційних лек
цій
влаштовувалося вечірні „собесєдо-
1X4
ванія” та екскурсії, де вже не було
наглядача, директора народних шкіл.
Таку програму я впроваджував за
порадою та вказівками голови „Ста
рої Громади” в Херсоні Андрія Ми
хайловича Грабенка (літературний
псевдонім А. Конощенко), одного з
найвидатніших секретарів губерніяль-
них земських управ; Феофана Олек
сандровича Василівського — губер-
ніяльного статистика, також члена
„Старої Громади” (чоловіка Дніпро
вої Чайки); Степана Івановича Лона-
чевського — помічника губерніяль-
нсго статистика, і Миколи Федорови
ча Чернявського, відомого українсь
кого поета і письменника, що тоді
був помічником А. М. Грабенка- Між
іншим, ці особи та ще лікар Іван На-
умович Козубів, завідувач санітарно
го відділу Губерніяльної Земської У-
прави, були постійними моїми на
ставниками в молодих літах на шля
ху свідомого українства. Вони допов
нили й оформили в систему те моє
стихійне українофільство, яке успад
кував я в своїй родині, нащадків за
порожців, в постійному
ЖИТТІ
з інши
ми нащадками запорожців або в тіс
ному контакті з козаками Гетьман
щини, які приходили на заробітки в
економію мого діда, Липського, бать
ка моєї матері.
Першим моїм завданням на „обще-
образовательних курсах”, на які при
їздило до 500 учителів і учительок з
різних сторін Херсонщини, було від
шукати свідомих українців, симпати-