Basic HTML Version
Написав Йосиф Вакай
М и>
як і кожна еміграція, втратив
ши Рідний Край, заповнюємо сто
рінки нашої преси особистими спога
дами. Одначе, залишається важлива
прогалина в нашій мемуаристиці, а
саме — останні часи польської дер
жавної адміністрації на наших захід-
ніх землях.
Заповнення цієї прогалини напро
хується не тільки з історичного пог
ляду, але йз погляду пізнання того
періоду,
ТИМ
більше, що люди з тих
часів відходять у небуття, забираючи
з собою те, чого колись пошукувати
будуть наші дослідники. І тому хочу,
хоч і в не повному нарисі, порушити
цю справу.
Кожна держава, як відомо, скла
дається з трьох основних чинників:
народу, території і уряду. А устрій
кожної демократичної держави — з
державної і самоуправної адміністра
ції, які взаємно доповнюються, ство
рюючи загально публічну адміністра
цію. І так, починаючи від родини,
громади, повіту, округи, твориться
держава. Мета автора цієї статті —
насвітлити ролю і значення само
управління під Польщею, яке для
нас остільки важливе,що самоуправ
лінням на наших землях, зайнятих
поляками, були, за малими вийнят-
ками, наші села і міста, які силою
факту входили в польську адмініс
трацію.
Самоуправління на терені Галичи
ни, починаючи від його ґенези в ав
стрійській імперії, створене по знесен
ні панщини та впровадженні консти
туції, складалося з: 1. сільських і
міських громад, 2. з Повітових Рад і
Виділів, 3. з Крайового Сойму йКра
йового Виділу, у Львові, з маршал-
ком на чолі.
Державною адміністрацією в той
час на терені Галичини було Наміс