Basic HTML Version
них чи інших виборах, не займати
жадних урядничих становищ на на
шій землі, хоча йу ворожій нам ад
міністрації — це означало б наш за
стій, а то йрецесію від такого чи ін
шого поступу, і від дійсності тим біль
ше, що на ті становища був би на
саджений чужий, ворожий нам еле
мент. І тому нам треба було пропиха
тися у всякі комірки державного ус
трою, щоб не оставатись позаду, а
щоб здобутий досвід використати в
майбутній своїй вільній державі.
Нас не повинна заскочити така си
туація, яка була у 1918 році, коли не
було ким обсадити ймалих постів, а
особливо на залізниці, пошті, теле
фоні, в скарбових урядах і т. п.
Згадуючи про польські часи, я, як
свідок, можу навести багато гідних
спомину випадків, коли наші люди,
бувши на таких чи інших станови
щах в польській адміністрації, як на
чальники чи війти по наших селах,
обороняли наше населення від неза
конних потягнень та напастей поль
ських староств і поліції- Та про це,
може, іншим разом.
МАТЕР І
Прилетить на к оні у ногі,
Щ об з абрати о станнього сина
.
Забринять ніжнотонно мегі
І зітхне у с льозах Україна.
Ти заплагеш
.
Ти будеш просить
.
Та ніхто не розважить у тузі
.
Він піде, твій улюблений син,
У саду його ждатимуть друзі
.
Опадатимуть зорі з неб
У п ров лля бездонне і с
І шпурлятиме міддю бе
Понад кругами вітер о
І коли ж ар огнистих рак
Зацвіте над перонами с
Т узнаєш, що син
твій,п оет,
Взяв мега і пішов у пов
.
Герась СОКОЛЕНКО
Щ З
(Доля автора невідо