ді армії УНР. Продовжувався культ
козацького духа ,якого не перевер
шив жаден нарід — це непохитна ві
ра в перемогу, бо ж клич для козака
був один: „або слави добути, або вдо
ма не бути". Відданість народній
справі, мужнє а то й одчайдушне ли
царське завзяття, жертвенність та не
похитність нашого козацтва осяяні
славою серед українського народу.
Українське Вільне Козацтво на чу
жині пов'язує своє існування і мету,
як рівнож в обмежених можливостях
обставин перебування на чужині про
довжує діяльність з часів визвольної
боротьби.
Масовий відхід з України нової емі
грації підсилив лави УВК за кордо
нами України у вільному світі. Укра
їнське Вільне Козацтво гуртує у сво
їй організації українців і українок,
цивільних і військових для загально
го об'єднання, щоб не допустити до
розбиття, що його провокують ворожі
українській визвольній справі еле
менти навіть тепер, в останніх часах.
Після 2-ої світової війни були і в У-
ВК випадки і спроби авантюрництва
на шкоду організації, щоб під пла
щиком „національної справи" спекти
свою печеню. Але органи Проводу У-
ВК s виборні і контрольовані, тому і є
можливість направити шкоди, спри
чинені доброму імені УВК.
Існування Українськго
Вільного
Козацтва на чужині передбачене на
довгу, безперервно триваючу мету,
приєднуючи до свого складу відповід
них все нових і зокрема молодших ві
ком членів, які в майбутньому доне
суть у Вільну Україну Козацьку Ідею.
Згідно зі статутом Українське Віль
не Козацтво є парамілітарна, громад
ська, неполітична і непартійна орга
нізація, метою якої на чужині є тво
рення з відповідних елементів лицар
ських кадрів станового козацтва на
традиційних засадах 1917-18 років,
які б пам'ятали про те, що ми „брат
тя козацького роду" та які б в осно
ву своєї діяльности поклали власні
сили для зміцнення ідеї Української
Самостійної Соборної Державности й
утримання козацьких традицій в
справі оборони й боротьби не за вла
ду в Україні і на еміграції, а за суве
ренність, за фізичну й духову волю
України та соборне співжиття і спів
працю еміграції, відкидаючи взаємну
внутрішню боротьбу, як найбільше
зло і шкідливе явище в життю укра
їнського народу. Українське Вільне
Козацтво є власністю цілої нації, а не
окремої її частини, партії чи групи,
тому й приєднує до своїх лав кожно
го чесного Українця й Українку —
патріотів-соборників, для яких неіс
тотні територіяльні, групові, визнан-
неві, політичні, чи інші різниці, аби
субстанція була українська, інтенція
— чиста, а любов до України щира.
Сила народу в його єдності і соборно
сті. Про це вчить нас наша історія
віддавна і треба з неї витягати відпо
відні внески. Виходячи з такого зало-
ження ,треба пам'ятати про те, що
Україну треба не тільки здобути, але
й утримати. Це останнє має бути обо
в'язком, який згодом повинно перей
няти на себе Українське Вільне Ко
зацтво. Про силу традицій Сава Кри-
лач сказав: „Лицарські традиції тво
рять неписаний, вирізьблений в сер
цях нащадків кодекс чести лицарсь
кої, яка є найміцнішим панцером,
найдужчою і непереможною зброєю в
боротьбі за незалежність і честь на
роду".
Це добре розуміє Москва, яка за
всяку ціну знищує усякі національні
сліди і нівелює у своїх нищівних ім-
періялістичних намаганнях привести
все до одного совєтського знаменни
ка, розкладаючи природні національ
но-суспільні організми, викривлюючи
історію, право, мову і віру на наших
рідних землях. Такі самі завдання во
рог має й тут у Вільному Світі, щоб
нищити сили, які споюють разом лю
дей і творять спільноти, особливо ж
змагає до розкладу і знищення таких
організацій українського самостійни
цького, національного
ідеологічно-
державницького змісту, якою є Укра
їнське Вільне Козацтво на теренах
Вільного Світу. На послугах Москви,
109