вив правопис прі звища на ,,П. А. Ку-
лиигь". Під прізвищем автора рукою
Кул іша написано чорним атрамен
том: ,,Типом трейтім зуповненим".
Далі слова, надруковані в оригіналь
ному примірнику: „Петербург" і
„1862" закреслено, бо тут повинно
бути зазначено інше місце і рік ви
дання.
Підпис цензора починається з ти
тульного листа: червоним атрамен
том тут написано: „Князь". Далі на
першій сторінці написано: „Ша", на
другій сторінці: ,,хов", на третій
„ской" і т. д., разом Шаховской.
Пі сля титульного листа вставлено
три листки паперу, списаних рукою
Куліша. На перших двох сторінках
написано „Переднє слово", а на тре
тій вірш „Присвят". На цьому ж, тре
тьому листочку, ясно видно витисне-
ну монограму дружини Кул іша —
,,А.К." (Анна Кул іш). На наступній
сторінці Куліш написав „Переднє
словце", яке потім іншою рукою чор
ним атраментом поправлено на „Пе-
редьне".
Текст цього , ,Переднього словця"
тяжко розібрати. Початок його пере
креслено рукою автора, а потім іде
текст, який цілком відповідає тексто
ві, надрукованому на сторінці 471
львівського видання творів П. Кулі
ша (1908 року).
Дал і на іншому аркуші написано
„Присвят оправного в золото примір
ника". Текст, що складається з чо
тирьох чотирирядкових строф, цілком
відповідає надрукованому у львів
ському вид. текстові (див. ст. 224).
Тепер розглянемо ті тексти, які
цензура викреслила і які не ввійшли
ні в харківське, ні в інші видання.
Під заголовком вірша „Гоголь і
Ворона" рукою Кул іша написано:
„ (На Максимовичеву оборону Гоголя
від критики) ". У львівському виданні
цієї примітки немає. У цензурному
примірнику цю саму примітку пере
писано червоним атраментом. Невідо
мо, чому її немає в наступних видан
нях.
У поемі , ,Великі проводи" в 3-ій
пісні у 2-ому розділі після останньої
9-ої строфи в друкованому тексті
львівського видання стоять крапки
після останнього рядка:
„Корогов
між козаками".
Це тому, що цензура закреслила
дальші три строфи:
,,Ой ви,
козаченьки,
Ви, хижацькі
слуги,
І ви, вбогі
гречкосії!
Ой годі вам, браття,
Неситому панству
Хилить під кормигу
шиї.
Ой хапайте, браття,
Хто кий, хто дрючину
На вельможную
спину,
Вирятуймо, браття,
З тяжкої неволі
Свою рідну
Вкраїну.
Ой годі вам, браття,
Жито засівати
По шляхетському
полю.
Гей зорімо, браття,
Свою
предківщину
Та засіймо святу волю!"
У 3-ій пісні 3-ій розділ у львівсько
му виданні 1908 р. кінчається перши
ми двома рядками 4-ої строфи:
Поглядає брат на брата,
А батько на сина:
І далі, замість наступних рядків
незакінченої строфи, стоять два ряд
ки крапок.
У цензурному примірнику „Досві
ток" у цьому місці Куліш дописав
54 рядки. Всі ці дописані Кулішем
рядки цензура викреслила. Нижче по
даємо ці викреслені цензурою рядки
3-ого розділу 3-ої пісні поеми Кулі
ша „Великі Проводи":
Чи вже справді
підніметься
Уся
Україна?
Чи вже справді
розкуються
Невольникам
руки,
112