Basic HTML Version
ПОСВЯЧЕННЯ ПАМ'ЯТНИКА КОМПОЗИТОРОВІ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ГИМНУ
Написала Ольга
Соневицька
Щ^огідної літньої днини, 17-го червня
1934 року, члени українських спі
вочих товариств мішаного хору „Бо
нн" і чоловічого хору ,,Сурма" з ди
ригентами проф. Романом Прокопо-
вичем і дир. Іваном Охримовичем ви
їхали автобусами зі Львова до села
Млини на відкриття пам' ятника ком
позитора українського національного
гимну Михайла Вербицького. ї хали з
нами всі професори українського Му
зичного Інституту ім. М. Лисенка з
директором Василем Барвінським у
проводі.
У Млинах на площі коло цвинтаря
вже зібралися маси народу з сусідніх
сіл з своїми священиками, з церков
ними
корогвами і транспарентами.
Мальовничий одяг, з кожного села
інакший, милував око. Всі чекали
приїзду співаків зі Львова, що мали
співати Службу Божу на два хори:
мішаний ( „Боян") і чоловічий („Сур
ма " ).
Напроти пам' ятника, що був при
критий білим покривалом, зроблено
естраду і великий хор став готовий
до співу. Враження незвичайне! Мо
гутній спів найкращих хорів у Льво
ві люди слухали із сльозами в очах.
Ніколи ще не бачили і не чули такої
урочистої відправи; всі ми були зво
рушені разом з ними, бо ж ми були
свідками відкриття пам' ятника Вели
кому Синові Галичини, композиторо
ві наших святощів:
Національного
гимну і „Заповіту" Тараса Шевченка.
Широко і далеко лунав спів найкра
щих співаків Львова. Промова д-ра
Нестора Нижанківського одного з то
дішніх передових наших музик, до
того знаменитого промовця, зворуши
ла всіх до до глибини душі.
Після свята в читальні „Просвіти"
жінки-селянки з Млинів гостили нас
по-господарському. Вив ' язані хустки
на головах, закочені по лікті виши
вані рукави, запаски, зарум' янені об
личчя . . . Доглядали, припрошували.
Концерт на вільнім повітрі запо
чаткований „Заповітом" Вербицького
і закінчено „Ще не вмерла Укра їна"
його ж композиції, залишився неза
бутнім переживанням.
Посвячення пам'ятника Михайлові Вербицькому у Млинах:
Промовляє Нестор Нижанкгвський.
Поруч нього стоять: диригент хору
проф. Роман Прокопович, Ольга Соневицька, Анна Кузьма, Ольга
Целевич.
Зліва: Оксана Согор-Тарнавська,
Оксана Левицька, Маруся
Плешкевич
140